Заява Інституту дослідження Голодомору. У рік 90-ліття Голодомору-геноциду 1932–1933 рр. Москва знову вилучає і вивозить український хліб

Путінський план бліцкриґу проти України остаточно провалився. Зазнаючи принизливих поразок на полі бою, кремль розпачливо шукає інші важелі впливу на ситуацію. На це вказують останні події у тимчасово окупованому російськими загарбниками Бердянську. Це українське місто є одним із двох українських портів на Азовському морі.

Як повідомляє “Радіо Свобода”, 15 березня із Бердянська почалося вивезення морем українського хліба. Того дня, із порту вийшло п’ять кораблів навантажених зерном, яке було зібране минулого року в Україні. Вивезення хліба відбувалося під прикриттям двох російських військових кораблів із замальованими розпізнавальними знаками, котрі того самого дня увійшли до Бердянського порту. Куди відправили вивезений із Бердянська український хліб, достеменно невідомо. Є підстави уважати, що його скерували до росії. Путінська імперія переживає зараз виняткову економічну скруту. Свідченням цього є той факт, що москва нещодавно заборонила експорт російського зерна та цукру власного виробництва. Російські економісти висловлюють побоювання, що власного хліба Росії може не вистачити до нового урожаю.

Зіткнувшись із економічними проблемами, кремль, у традиційному для себе стилі, намагається вирішити їх за рахунок українців. Відбираючи зерно й вивозячи його із України, путін повторює дії своїх політичних попередників. Український хліб був одним із головних мотивів боротьби більшовиків за Україну в 1917–1921 рр. Підкреслюючи особливе значення українського хліба для російського пролетаріату, більшовицький очільник лєнін у 1919 р. писав про “величезні запаси хліба на Україні”, без яких “радянська влада у російських губерніях неминуче загине”. Слід наголосити, що вивезення хліба з України не припинялося й тоді, коли його бракувало й самим українцям. Під час масового штучного голоду 1921–1923 рр., російські більшовики продовжували відправляти український хліб у росію навіть тоді, коли українці вже вмирали з голоду (визначений на 1921 р. план здачі збіжжя державі в Україні складав 42 % його валового збору). Ще жахливішою ситуація була під час Голодомору 1932–1933 рр., коли масовий штучний голод став інструментом організованого Кремлем геноциду.

Вивозячи сьогодні хліб із України, окупанти не лише вирішують власні економічні проблеми, але й переслідують додаткову мету. Скидається на те, що у довгостроковій перспективі Путін має намір максимально унеможливити життя українців, зокрема, позбавляючи їх продуктів харчування. Уже в перші дні війни через влучання російської ракети відбулася пожежа на Овруцькому елеваторі – одному із найбільших хлібосховищ на півночі нашої країни (вогонь, на щастя, вдалося погасити). За повідомлення Головного розвідувального управління Міністерства оборони України, фіксуються непоодинокі випадки цілеспрямованого знищення російськими окупантами сільськогосподарської техніки українських фермерів. Такі дії, що виразно мають на меті перешкодити проведенню посівної кампанії, зафіксовані у Броварському районі на Київщині, Мелітопольському районі Запорізької області, Прилуцькому, Ніжинському, Новгород-Сіверському районах Чернігівщини, у кількох районах Херсонської, Харківської та Сумської областей. Похмурий символізм подій, які розгортаються зараз в Україні, може полягати в тому, що в рік 90-ліття початку Голодомору-геноциду 1932–1933 рр., кремлівський режим знову вдасться до використання голоду, як інструмента винищення українців.

Важливо наголосити, що злочинні дії росії створюють сьогодні загрозу для продовольчої безпеки не лише України, але й низки інших країн, які залежать від поставок харчів із нашої держави. Насамперед можуть постраждати Марокко, Єгипет, Нігерія, Індонезія та Бангладеш, які імпортують із України найбільші обсяги сільськогосподарської продукції. Директор-розпорядник Міжнародного валютного фонду Крісталіна Геогрієва прямо заявила: “Війна в Україні означає голод у Африці”.

Уникнути такого розгортання подій можна лише завдяки консолідованій позиції міжнародної спільноти, яка повинна послідовно посилювати санкційний тиск на росію та розширювати надання допомоги українцям, які мужньо захищають свою державу, свій рідний дім.