11 
11 травня 1972 р. в Києві дорогою на роботу, до станції швидкої допомоги, молодого лікаря Семена Глузмана затримали співробітники КДБ. На свободу він вийшов лише через десятиліття. Головною його «провиною» в очах влади СРСР стала позиція у справі дисидента генерала Петра Григоренка, якого у 1970 р. ./h.за правозахисну діяльність ухвалою суду направили на примусове психіатричне лікування. Психіатр С. Глузман провів заочну судово-психіатричну експертизу у цій справі та довів недоцільність та незаконність дій радянських лікарів і безпідставність діагнозу. Праця лікаря-дисидента поширювалася у самвидаві анонімно, але слідчі встановили автора. У жовтні 1972 р. за антирадянську агітацію і пропаганду С. Глузман був засуджений до 7 років позбавлення волі у таборах та 3 років заслання. У таборах він продовжував захищати права людини і відмовився від радянського громадянства.
В СРСР каральна психіатрія активно використовувалася з кін. 1950-х рр. Спільними зусиллями демократичних сил вдалося домогтися того, що 31 січня 1983 року Всесоюзне наукове товариство невропатологів і психіатрів СРСР офіційно вийшло зі складу Всесвітньої психіатричної асоціації. У другій половині 1980-х рр. в СРСР ця ганебна практика була засуджена. З початком російсько-української війни держава-агресор відновила її на тимчасово окупованих територіях України. Зокрема, за останні роки десятки кримчан-громадян України, які нелояльно були налаштовані до Росії, були піддані примусовому психіатричному обстеженню. «Вони використовують це для залякування інших і для того, щоб зламати конкретну людину», – розповів минулого року колишній політв’язень, заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умеров, який сам пройшов через жорна окупаційної каральної медицини.
В одному з інтерв’ю С. Глузман, який нині є президентом Асоціації психіатрів України та провідним науковим співробітником Інституту дослідження Голодомору НМГГ, так розповів про свої мотиви у справі дисидента П. Григоренка: «Я просто хотів правди». Йому довелося дорого за неї заплатити. Гірко, що на тимчасово окупованих Росією територіях нашої країни українцям знову доводиться платити непомірну ціну за правду. Втім бойових дух українців, наше прагнення захистити свободу, та зусилля цивілізованого світу дають надію, що пануванню неототалітарної Росії на наших землях буде покладено край.