Вітальне слово
Вікторії Малько, канд. іст. н., докт. пед. н., коорд. програми вивчення Голодомору на кафедрі історії Каліфорнійського штатового університету Фресно (США)
Шановні організатори і науковці!
За традицією протягом останніх вісімдесяти восьми років українці всього світу вшановують пам’ять жертв Голодомору – радянського геноциду за висловом Рафаеля Лемкіна, класичного прикладу знищення етносу, його історії, мови та культури.
Метою цих заходів є вшанування пам’яті жертв, підвищення обізнаності про злочин та протидія запереченню Голодомору.
Призвідці і виконавці Голодомору ніколи не були притягнуті до відповідальності перед міжнародним трибуналом. Режим продовжував існувати.
Але до вшанування пам’яті жертв були звернення по допомогу і навіть протести. Газета New York Times на першій сторінці вмістила репортаж про те, що 17 грудня 1933 року понад 100 українців зазнали поранень від американських комуністів у Чикаго, коли члени Комітету допомоги голодуючим в Україні організували марш протесту і 5 000 українців діаспори вийшли на вулиці аби привернути увагу світової спільноти до вбивства мільйонів їхніх братів і сестер.
Протест висловили і жіночі організації діаспори. Ще у вересні 1933 року Мілена Рудницька поставила на розгляд Ліги Націй питання про надання допомоги голодуючим в Україні. А у листопаді центральна управа Спілки українок Америки (СУА) надіслала листа першій леді Елеанор Рузвельт із проханням про допомогу.
Але Ліга Націй була безсилла, і Україна не була її членом. А дипломатичне визнання Сполученими Штатами Америки СССР, коли мільйони українців було знищено і не пом’януто ні молитвою ні рядком у підручниках історії, залишило незагоєну рану в душі українського народу.
Починаючи з відзначення п’ятдесятих роковин Голодомору у 1983 році, президенти США виступають із заявами щодо засудження цього злочину проти людяності. У 2018 році Сенат США підтвердив висновок Джеймса Мейса, закарбований у звіті Конгресової комісії від 1988 року про те, що «Йосиф Сталін … вчинив геноцид проти українців».
На міжнародному рівні Ватикан, сусідні з Америкою країни Канада та Мексика, більшість країн Балтії, Східної Європи та Кавказу, кілька країн Західної Європи, Латинської Америки, а також Австралія визнали Голодомор геноцидом на парламентському та президентському рівнях.
11 листопада цього року «Українські американці за Байдена» звернулись з листом до президента США Джо Байдена з проханням оприлюднити заяву, в якій би президент офіційно визнав Голодомор геноцидом.
Сьогоднішня конференція і є формою вшанування пам’яті жертв Голодомору.
Вивчення цієї теми з точки зору наукових дисциплін – права, історії, філософії, політології, соціології, психології та освіти – дозволить підвищити рівень обізнаності про причини та наслідки геноциду проти українців та удосконалити методи боротьби з російською дезінформацією.
Впродовж цього року Національний музей Голодомору-геноциду на чолі з Олесею Стасюк розробив наукову концепцію нової експозиції другої черги музею, яка узгоджена зі статтями Конвенції ООН про запобігання злочину геноциду і покарання за нього.
Науковці Інституту дослідження Голодомору під керівництвом Світлани Маркової видали новий навчальний посібник, який допоможе вчителям підготувати поурочні плани.
Комітет освіти СУА під головуванням Людмили Вусик ініціював проєкт, спрямований на оновлення, доопрацювання та створення нових навчальних програм та матеріалів для вивчення Голодомору як геноциду в американських школах, коледжах та університетах.
Ці спільні зусилля науковців і освітян в Україні та українській діаспорі допоможуть донести правду світовій спільноті про Голодомор, подолати постгеноцидний синдром та навчитися розпізнавати ознаки насильства проти національних чи етнічних груп та вживати заходи необхідні для його припинення.
Бажаю всім доброго здоров’я, успіхів і плідних дискусій!