Анотація. У статті розповідається про втрати дітей під час Голодомору-геноциду 1932 – 1933 років, що є складовою загальних жертв української нації в цей період. Зокрема, через брак статистичних даних пропонується визначити кількість померлих дітей через наповнення перших класів у 1933 – 1940 роках уродженцями 1925 – 1932 років, які мали 8-річними вперше прийти до школи. Наприклад, тільки на одному сільському кутку Джулаївка в Хацьках нинішньої Черкаської області померло 12 з 17 дітей 1926 року народження. У Петриківському районі Дніпропетровської області 1 вересня 1933 року в початкові класи прийшло менше на 1.535 учнів, ніж рік тому. А з тих 4.138 учнів 1 – 3 класів 1932 – 1933 навчального року, які мали продовжили навчання 1 вересня 1933 року, перейшовши відповідно з 1-го в 2-й клас, з 2-го – в 3-й, і з 3-го – в 4-й – таких тільки у 3-х класах не дорахувалися вже 1719 школярів, тобто 41,5 відсотка. В Таращанському районі Київської області в 1928 році народилася 2.659 дітей, а 1936 року з них за парти сіли тільки 1.073. У Переяславському – з 3.487 немовлят 1931 року до 1939 року дожили лише 1.591. Дитяча смертність, якщо допустити природні втрати за звичної ситуації навіть до 20 відсотків, скрізь засвідчила катастрофічні наслідки: приблизно 40 відсотків від народжених у відповідні роки. Такі ж трагічні результати одержуємо, аналізуючи первинні документи Оратівського, Плисківського та Погребищенського районів Вінниччини, в абсолютній більшості шкіл Полтавщини. Враховуючи те, що в 1924 – 1932 роках в УСРР народилося близько 10 мільйонів дітей, їхні втрати під час Голодомору-геноциду становили мінімум 3 мільйони, а з числа школярів, народжених до 1924 року, померло тоді ще близько 500 тисяч. Тобто, дитяча смертність шкільного і дошкільного віку сягнула в 1932 – 1933 роках мінімум 3,5 мільйона осіб, відтак загальна, як і стверджували тоді німецькі дипломати, – від 7 до 10 мільйонів.
Ключові слова: народжуванність в УСРР до 1933 року, наповненість перших класів у 1933-1940 роках, втрати дітей дошкільного і шкільного віку під час Голодомору-геноциду.
Українська історична наука й досі не сказала свого слова про дитячі втрати під час Голодомору-геноциду, хоч на цьому постійно акцентується увага, як у таємних документах комуністичного режиму, так і в спогадах про те страшне лихоліття. Зокрема, на це було звернуто увагу в українській діаспорі ще на початку 1950-х років: колишній директор неповносередньої школи на Полтавщині Іванюк свідчив, що з 225 учнів на 1 вересня 1932 року навесні 1933 прийшли на заняття тільки 109 дітей [Українські вісті (Новий Ульм). – 1953. – 22 жовтня].
Пробували поставити це питання і в УРСР. Наприклад, 1989 року зазначалося, що діти, котрі народилися в 1930 році, не дожили до 1939 в кількості 376 тисяч осіб, у 1929 відповідно – 513 тисяч [Перковський Л., Пирожков С. Демографічні втрати УРСР у 30-ті роки // Укр. історичний журнал. – 1989. – № 8. – С. 28].
Однак, на жаль, цей напрямок наукових пошуків у подальшому не мав розвитку, що не дало можливості своєчасно встановити і загальну кількість дитячих втрат від цієї трагедії.
Так, Голодомор-геноцид 1932–1933 років особливо вдарив по українських дітях. Вони уже з весни 1932 року відчули на собі цю трагедію нашого народу. Наприклад, у довідці відповідального інструктора ЦК КП(б)У Манюріна щодо ситуації в Бабанському районі Вінницької області навесні 1932 року зазначено, що «всього по району у 8 селах, де зареєстровані випадки смерти від голоду за неточними, але навряд чи перебільшеними даними, померло за 1 ½ місяці понад 250 осіб. Приблизно така ж кількість дітей лишилася круглими сиротами» [ЦДАГОУ: Ф. 1. – Оп. 20. – Спр. 5252. – Арк. 30].
Подібна картина спостерігалася скрізь. Скажімо, у Новомлинськ Дворічанського району Харківської області почали звозити із сіл району діток, у яких батьки померли від голоду. Звезли їх десь понад 200 душ, поселили в приміщенні школи, яка вже не діяла, влаштували дитбудинок. «Гірка доля спіткала тих діточок, – згадували свідки Павло Лісовиченко і Олександр Сердюк. – Годували в дитбудинку погано, від місцевих жителів підтримки теж не було майже ніякої, бо самі з голоду пухли, вмирали.
І все ж дітям було тяжче, вони вже бачили раніше, як невблаганна смерть прибирала їх рідних, тепер відчували її кістляву руку на собі. Ховали їх десятками, як в концтаборах. Ніколи та й нікому було робити для кожного домовину. Їх живі товариші бачили все те. Лемент і стогін стояв на все село…» [Дворічанський край (Дворічна). – 1993. – 17 вересня].
Багато дітей, які залишалися сиротами, подалися до великих міст, де сподівалися знайти щось їстівне. Президія Дніпропетровської міськради 15 травня 1932 року констатувала, що «на вулицях міста підібрано 845 безпритульних» [ЦДАВОВУ: Ф. 1. – Оп. 8. – Спр. 240. – Арк. 162].
Ще більш трагічною виявилася доля немовлят, яких підкидали сільські жінки до дитячих закладів міст. Так, 16 грудня 1932 року Запорізька міськрада змушена була зауважити: «1. … останнім часом значно збільшено приплив дітей до будинку немовлят, з яких маса йде за рахунок Дніпрельстану та що за обмеженістю кубатури Запорізький будинок немовлят, що розрахований на 40 ліжок, не може прийняти всіх дітей.
- Вважати за ненормальне перевантаження будинку немовлят замість 40 – 120, серед яких чимала кількість переростків, що повинні знаходитись в дитячих будинках Наросвіти.
- Щоб розвантажити будинок немовлят організувати другий будинок немовлят на 60 ліжок, але зважаючи на відсутність приміщення для цієї мети в Запоріжжі, організувати цей будинок на терені Дніпробуду…» [ЦДАВОВУ: Ф. 1. – Оп. 9. – Спр. 136. – Арк. 284].
Американський журналіст і письменник Уїльямс Гвайтінг свої враження з України описав так: «Але найстрашніше вражіння, яке я виніс з Росії, зробили діти. Пригадую собі одного хлопчину, якого я бачив у Харкові. Напівнагий, впав він на середині дороги, простягнув свої тонкі, мов бадилля, ноги, не зважаючи вже на небезпеку, що грозила йому від проїзних коліс.
Другий хлопчина – йому могло бути вісім чи десять років – сидів серед сміття та вигребував пусті скарлупини з яєць, переглядав їх з такою увагою, що серце краялося дивитися. Він мав надію, що все ще найде окрушину поживи… Цілі ватаги таких диких дітей снується по всіх містах. Живуть і вмирають, як дикі звірята» [Маньджурський вістник (Харбін). – 1934. – 7 квітня].
Зі спогадів Миколи Романчука довідуємося: «Якось іду вулицею, дивлюсь, плазує через дорогу щось схоже на людину. Приглянувсь, а то недалека сусідка, моя однолітка, найгарніша в селі дівчина.
– Колю, голубчику, порятуй, – простягає до мене сухі руки-патички.
Поки я збігав додому, випросив у мами стопку молока, прибіг, а мою Галю, мою першу любов, уже вкинули до воза на купу мертвих» [Життя і слово (Остріг). – 1993. – 15 вересня].
У Рожнівці Ічнянського району Чернігівської області «діточки померлі лежали в пилюці попід парканами у бур’янах, обліплені мухами» [Голос Присеймів’я (Бахмач). – 1993. – 14 серпня].
А в родині Грищуків з Фосні Овруцького району нинішньоїЖитомирської області померло п’ятеро дітей, троє з них – в один день [Зоря (Овруч). – 1993. – 30 червня].
Скільки дітей Україна втратила через канібалізм ще ніхто не рахував. Скажімо, до хати Сиваченка в селі Молодецькому на нинішній Черкащині, зайшла дівчинка Оксана з Вокобного, її зарізали. Ця ж група канібалів зарізали дівчинку з села Косенівки Бабанського району, потім ще двох невідомих дітей, ще одного хлопчика з Бабанів, який пас гусей, і ще Ониськового хлопця й невідомого чоловіка з Волині [ЦДАГОУ: Ф. 1. – Оп. 20. – Спр. 5255. – Арк. 63, 64].
Розпука від голоду і безправ’я штовхала і батьків на такий злочин. Так, дружина члена управи артілі «Восход» Волноваського району Донецької області, якого притягнули до відповідальності за нібито розтринькування хліба, зарубала сокирою двох дітей і намагалася повіситися [ЦДАГОУ: Ф. 1. – Оп. 20. – Спр. 6353. – Арк. 6].
Ті ж, хто залишався ще жити, змушені були шукати розраду лише в пісні, що народжувалася з реального побуту. Наприклад, у Шукайводській школі Христинівського району теперішньої Черкаської області діти співали: «Ми молоді весняні квіти, голодні, босі і роздіті» [ЦДАГОУ: Ф. 1. – Оп. 20. – Спр. 5827. – Арк. 26].
Дочка відомого письменника Володимира Короленка влітку 1933-го писала з Полтави до Надії Крупської: «…пишу Вам, надеясь, что Вы поверите мне и, если сможете, захотите сделать что-нибудь для вымирающих детей Украины…Постановление о чрезвычайных мерах борьбы со смертностью от голода не появляется, а между тем эпидемия сыпного тифа – только последствие голодного вимирания огромных масс населения. Умирают на улицах городов, по дорогам, у себя в хатах, сиротеют и умирают дети, ослабевшее население становится источником всяких эпидемий… Украина еще в прошлом году, спасаясь от голода, продала те необходимые запасы белья, которое являлось ее санитарным минимумом… Культурный уровень украинского крестьянства был много выше…теперь… ужасное антисанитарное состояние населения, вшивость и грязь, плодящие эпидемии…
Я знаю, есть мнение: не беда, если вымрет несколько миллионов народа, у нас его есть достаточно. Оставляя в стороне ужасный смысл этого заявления, нужно понять, что сейчас вымирание не ограничится несколькими миллионами, что вопрос идет о большем. Уже с осени на Украине начало вымирать взрослое, наиболее сильное мужское крестьянское население от тридцати лет. Оно гибло, не вынося вместе с голодом тяжелой работы, которая ложится на эту наиболее здоровую и трудоспособную часть народа» [Подільські вісті (Хмельницький). – 1992. – 8 жовтня].
Скільки ж насправді вимерло дітей під час Голодомору-геноциду 1932 – 1933 років? На нашу думку, саме уважне вивчення руху учнів початкової школи дає можливість зробити розрахунки щодо втрат дітей до 17-річного віку. Зокрема, привертає особливу увагу така обставина: якщо в 1930–1931 навчальному році до першого класу прийшло 1.102.843 учнів, то ця ж кількість за невеликим зменшенням (до 2 %) мала навчатися в1931- 1932 навчальному році в 2-му класі, в 1932–1933 – в 3-му, а в 1933–1934 – в 4-му. Однак, як засвідчує довідник «Освіта на Україні», вчилося тоді в 4-му класі тільки 674.311 учнів [Освіта на Україні в цифрах» (К., 1936], а не принаймні 1 мільйон. Таким чином втрати першокласників 1930, а четвертокласників 1934 становили понад 325 тисяч!
Ще одна невідповідність радянської статистики після Голодомору: якщо в 1924 році в УСРР народилося 1.162.852 дитини, то з врахуванням природних втрат, зокрема, до 1 року життя померла 149.131 дитина, у 1932 році до першого класу мав прийти той же мільйон учнів. Ця кількість повинна була перейти у 2-й клас у 1933–1934 навчальному році, але прийшло тільки 798.305 [ ], якщо вірити офіційному довіднику. Тобто маємо понад 200 тисяч нестачі ще однієї вікової дитячої групи, якщо брати до розрахунку навіть статистику більшовицької влади, яка вже грішила вигідними для неї перекрученнями.
З архівних документів відомо, що загальна кількість дітей 5–15 років у 1933 році становила за даними Управління народногосподарського обліку УСРР 8.106,4 тисячі (від 862,5 тисячі до 543,0 тисячі; розрахунки академіка Михайла Птухи були дещо меншими – 7.7725,2 тисячі дітей: від 861,6 тисячі до 412,4 тисячі) [ ]. Якщо взяти за мінімальну кількість втрат кожної вікової групи в середньому навіть 200 тисяч, то виходимо на загальну кількість дитячої смертності щонайменше в три з половиною мільйони за 1933 рік.
Усвідомлюючи небезпеку величезної некомплектності шкільних класів з вересня 1933 року, нарком освіти УСРР Затонський заздалегідь ініціює облік дітей не тільки 1925 року народження, які 1 вересня мають прийти в 1 клас, а й тих, хто народився 1926, кому до школи йти в 1934 році, а також усіх, хто досі не був охоплений школою. 23 червня 1933 року Затонський звертається до ЦК КП(б)У з проханням підтримати його пропозицію перед ЦК ВКП(б) щодо переходу навчання дітей в початковій школі з 7 років [ЦДАГОУ: Ф. 1. – Оп. 20. – Спр. 6226. – Арк. 34].
Виконуючи директиву про негайний подвірний обхід з метою залучення до навчального процесу всіх дітей, які народилися 1926 року, працівники шкіл сумлінно справилися з цим завданням. Наприклад, серед архівних матеріалів Хацьківської семирічної школи Смілянського району тодішньої Київської області знаходимо звіти про обхід окремих сільських вулиць. Більше половини учнів з одного сільського кутка Хацьків 1926 року народження, яких хотіли мобілізувати семирічними до школи, не пережили Голодомор 1932 -1933 років. У тому числі двоє близнюків з двору Джулаїв, що дав назву цій сільській околиці, Яків і Михайло [Державний архів Черкаської області – ДАЧО: Ф. Р-223. – Оп. 1. – Спр. 16. – Арк. 4]. Таким чином, 1 вересня 1933 року за шкільні парти в цій школі сіли тільки 111 першокласників, хоча згідно з даними сільради в Хацьках 1925 року народилося 150 дітей, а в 1926 –159 [там само. – Спр. 2. – Арк. 1 – 9].
А ось порівняльна таблиця кількості учнів тільки початкових класів у Петриківському районі Дніпропетровської області:
| Роки | 1 клас | 2 клас | 3 клас | 4 клас | Разом |
| 1932 | 1737 | 1275 | 1126 | 1121 | 5259 |
| 1933 | 1313 | 911 | 749 | 759 | 3724 |
[ДАДО: Ф. П-19. – Оп. 1. – Спр. 483. – Арк. 154; Ф. 439. – Оп. 1. – Спр. 31. – Арк. 50].
У цьому районі 1 вересня 1933 року в початкові класи прийшло менше на 1.535 учнів, ніж рік тому. Але маємо ще більш разючі цифри, коли йдеться про тих учнів, які продовжили навчання в 1933 році, перейшовши відповідно з 1-го в 2-й клас, з 2-го – в 3-й, і з 3-го – в 4-й – таких тільки у 3-х класах не дорахуємося вже 1719 школярів. І це враховуючи ту обставину, що нам невідомо, скільки повинно було прийти до 1-го класу в 1933 році, і скільки четвертокласників набору 1932 року вижило станом на 30 червня 1933 року.
Виникають питання й щодо заповнення початкових класів приміського Дніпропетровського району, де багато батьків працювало на промислових підприємствах міста, відтак одержували стабільне продовольче забезпечення, що було порятунком для родини. Якщо, скажімо, 1 вересня 1932 року до цих груп прийшло 12.834 дитини, то 30 червня 1933 року, тобто наприкінці навчального року, залишилося тільки 11.214. Різниця – 1.620 школярів. І не могли вони всі перейти на навчання до міських шкіл Дніпропетровська, оскільки початкові класи там з 1 вересня 1932 року до 30 червня 1933 року зменшилися на 833 учні [ДАДО: Ф. 439. – Оп. 1. – Спр. 12.- Арк. 141].
Але таких результатів ніхто не оприлюднював. Влада тоді повідомляла тільки те, що було їй вигідно. У вже згаданомудовіднику зазначалося, що в 1933 – 1934 навчальному році в початкових класах навчалося 3.193.186 дітей, у 1934–1935 – 3.305.353, 1935 – 1936 – 3.367.867[Освіта на Україні в цифрах. – К., 1936], даних про кількість учнів початкових класів у 1932–1933 навчальному році в цій книзі немає. Це цілком прогнозовано, аби не можна було порівняти показники 1932 і 1933 років, що було невигідно більшовицькій владі. Однак підганяти зручні дані під уже проголошені плани на 2 п’ятирічку вона була неспроможна, хоч на виконання постанови РНК СРСР від 27 вересня 1933 року з метою зміцнення обліково-статистичнох роботи з 1 листопада 1933 року в усіх відділах народної освіти встановлювалася штатна посада статистика [ЦДАВОВУ: Ф. 1. – Оп. 9. – Спр. 125. – Арк. 59].
Після 1933 року, коли набір до першого класу складався з двох вікових груп, на рівні школи вже не можна було приховати нестачі учнів порівнянно з народженими у відповідному році. Це наглядно демонструють результати прийому до першого класу в 1935–1936 навчальному роців школах (п – початкових, нс – неповносередніх і с – середніх)Володарського району Київської області дітей, які народилися 1927 року, тобто восьмирічних (8р), і де збереглися про це документи:
| Нар. 1927 | 1кл | В т.ч 8р | 2кл | 3кл | 4кл | Разом | |
| Володарська с | – | 130 | 126 | 79 | 69 | 61 | 339 |
| Брідська п | – | 16 | 16 | 22 | 14 | 22 | 74 |
| Біліївська п | 74 | 32 | 26 | 15 | 22 | 22 | 91 |
| Володимирівська п | 10 | – | – | 11 | 13 | – | 24 |
| Городище-Косівська п | 86 | 24 | 16 | 18 | 15 | 14 | 71 |
| Казимирівська п | – | 23 | 23 | – | 16 | 16 | 55 |
| Михайлівська п | 57 | 14 | 9 | 12 | 11 | 8 | 45 |
| Мармуліївська п | 63 | 20 | 19 | 21 | 38 | 21 | 100 |
| Ожегівська п | – | 38 | 38 | – | 29 | 24 | 91 |
| Петрашівська п | – | – | – | 16 | 18 | 22 | 56 |
| Рачковецька п | 36 | 28 | 25 | 26 | 35 | 18 | 107 |
| Тарганська п | 59 | 32 | 27 | 36 | 28 | 16 | 112 |
| Тарасівська п | – | 20 | 19 | 20 | 12 | 16 | 68 |
| Чепіжинецька п | 47 | 26 | 24 | 24 | 14 | 24 | 88 |
| Березанська нс | – | 80 | 77 | 76 | 83 | 81 | 320 |
| Гайворонська нс | – | 21 | 21 | 15 | 33 | 22 | 91 |
| Гор. -Пустоварівська нс | 69 | 40 | 38 | 46 | 45 | 33 | 164 |
| Завадівська нс | 78 | 41 | 38 | 44 | 44 | 44 | 173 |
| Зрайківська нс | – | 35 | 35 | 42 | 38 | 41 | 156 |
| Косівська нс | – | 37 | 35 | 40 | 35 | 34 | 146 |
| Капустинецька нс | – | 32 | 17 | 24 | 30 | 31 | 117 |
| Логвинська нс | – | 28 | 23 | 33 | 38 | 25 | 124 |
| Лобачівська нс | – | 85 | 81 | 61 | 45 | 41 | 232 |
| Матвіївська нс | 112 | 40 | 35 | 63 | 37 | 40 | 180 |
| Пархомівська нс | 115 | 40 | 39 | 41 | 42 | 45 | 168 |
| Рогізнянська нс | 69 | 42 | 37 | 25 | 36 | 35 | 138 |
| Рудосільська нс | 120 | 42 | 40 | 38 | 30 | 43 | 153 |
| Рубчинецька нс | 129 | 46 | 44 | 30 | 56 | 46 | 178 |
| Тадіївська нс | 75 | 36 | 28 | 38 | 36 | 32 | 142 |
[ДАКО: Ф. 144. – Оп. 1. – Спр. 1871. – Арк. 1 – 31].
Додані показники наповненості 2 – 4 класів дають можливість побачити картину і з втратами дітей 1924 – 1926 років, якщо врахувати, що в ті часи на світ у кожному селі з’являлася приблизно однакова кількість немовлят.
Подібна картина і в школах Обухівського району Київської області станом на 15 вересня 1935 року(тут * і назва місяця означають, до якого часу збереглося діловодство про народження):
| Нар.
1927 |
1кл | В т. ч.8р | 2кл | 3кл | 4кл | Разом | |
| М. Дмитрівська п | 111 | 15 | 14 | 16 | 18 | 18 | 67 |
| Креницька п | 35*лс | 15 | 10 | 16 | 16 | 17 | 64 |
| Григорівська с | 81 | 50 | 8 | 50 | 39 | 38 | 225 |
| В. Дмитрівська нс | – | 40 | 36 | 40 | 63 | 34 | 177 |
| Степівська нс | – | 40 | 38 | 23 | 32 | 21 | 116 |
| Дерев»янська нс | 67*лс | 42 | 39 | 40 | 31 | 24 | 137 |
| Перегонівська нс | 24*бер | 32 | 29 | 34 | 32 | 32 | 130 |
| Козинська нс | 50*жов | 38 | 36 | 40 | 38 | 32 | 148 |
| Матяшівська п | – | 23 | 20 | 25 | 22 | 27 | 97 |
| Халепська нс | – | 51 | 48 | 57 | 34 | 41 | 183 |
| Н. Безрадицька п | 44 | 33 | 33 | – | 23 | 12 | 68 |
| Першотравенська п | 56 | 29 | 29 | 33 | 31 | 29 | 122 |
| Обухівська п4 | 466 | 25 | 22 | 32 | 41 | 30 | 128 |
| Обухівська с | 73 | 71 | 71 | 37 | 63 | 244 | |
| Обухівська нс2 | 92 | 88 | 72 | 50 | 42 | 256 | |
| Обухівська нс3 | 45 | 42 | 38 | 46 | 37 | 166 | |
| Германівська с | 78*чер | 80 | 78 | 80 | 68 | 67 | 295 |
| Гусачівська нс | 95 | 42 | 39 | 48 | 46 | 36 | 172 |
| Долинська нс | – | 21 | 33 | 39 | 144 | ||
| Нещерівська п | 37 | 33 | 33 | – | 32 | 30 | 95 |
| Щербинівська п | 48 | 27 | 23 | 14 | 25 | 25 | 91 |
| Ст Безрадицька нс | 91 | 47 | 44 | 36 | 50 | 39 | 172 |
| Семенівська нс | 76 | 47 | 45 | 39 | 36 | 40 | 166 |
| Копачівська нс | 50*кв | 83 | 81 | 105 | 83 | 93 | 364 |
| Герм. Слобідська нс | 220 | 105 | 95 | 141 | 69 | 74 | 389 |
| Жуківська нс | 50*тр | 34 | 33 | 34 | 63 | 44 | 175 |
| Верем’янська нс | 100 | 34 | 26 | 35 | 32 | 24 | 125 |
| Краснянська нс | 90 | 45 | 42 | 42 | 43 | 35 | 165 |
| Українська нс | 48 | 42 | 40 | 42 | 33 | 34 | 151 |
| М. Вільшанська нс | 100*сер | 44 | 39 | 65 | 61 | 40 | 210 |
| Трипільська нс | – | 123 | 120 | 84 | 104 | 84 | 395 |
| Трипільська п | – | 28 | 28 | 36 | 37 | 35 | 136 |
| Витачівська нс | 98 | 77 | 74 | 84 | 60 | 49 | 270 |
| Деремезянська нс | 40 | 38 | 28 | 44 | 34 | 146 | |
| Підгірецька нс | 106 | 37 | 37 | 48 | 53 | 39 | 177 |
[ДАКО: Ф. 5634. – Оп. 1. – Спр. 721, 722, 723, 724, 725, 726; Ф. Р-144. – Оп. 1. – Спр. 1878. – Арк. 1 – 35].
А це ситуація тоді ж уРжищівському районі Київської області:
| Нар. 1927 | 1кл. | В т. ч. 7р | 8р | 9р | 2 кл | 3 кл | 4 кл | Разом | |
| Ржищівська с | 280 | 132 | 100 | 89 | 94 | 86 | 437 | ||
| Ржищівська нс2 | 84 | 81 | 70 | 62 | 61 | 277 | |||
| Березівська п | – | – | 23 | 22 | 14 | 59 | |||
| В. Букринська п | 26*лс | 25 | 3 | 20 | 2 | 16 | 19 | 24 | 81 |
| Воронівська п | 35 | – | 23 | 11 | 12 | 46 | |||
| Гребенянська п | 43 | 30 | 26 | 26 | 22 | 29 | 107 | ||
| Гусинська п | – | 31 | 27 | 20 | 17 | 13 | 81 | ||
| Горобіївська п | 50 | 38 | 35 | 36 | 23 | 16 | 113 | ||
| Дударівська п | 32 | 26 | 25 | – | – | 23 | 49 | ||
| Кип»ячівська п | 82 | 32 | – | 28 | 33 | 28 | 30 | 123 | |
| Кузьминська п | 64 | – | 36 | 48 | 42 | 126 | |||
| Липоворізька п | 45 | 16 | 15 | 31 | 18 | 25 | 90 | ||
| Медведівська п | 36 | 31 | 28 | – | 24 | 27 | 82 | ||
| Монтрезорівська п | 10 | 27 | – | 24 | 37 | 36 | 26 | 126 | |
| М. Пріцьківська п | 57 | 16 | 17 | 20 | 53 | ||||
| Онацьківська п | 27 | 21 | 21 | – | 14 | – | 35 | ||
| Ромашківська п | 34 | 26 | 23 | – | 15 | 13 | 54 | ||
| Янівська п | 66 | 26 | 21 | 29 | 29 | 13 | 97 | ||
| Грушівськанс | 39 | 27 | 27 | – | 31 | 14 | 72 | ||
| Драчівська нс | 68 | 17 | 16 | 11 | 10 | 12 | 50 | ||
| Демовщина нс | 94 | 32 | 29 | 54 | 60 | 41 | 187 | ||
| Зікрачська нс | 115 | 32 | – | 27 | 37 | 26 | 26 | 121 | |
| Кадомська нс | 66 | 34 | 30 | 35 | 23 | 33 | 125 | ||
| Македонська нс | 82 | 46 | 44 | 55 | 32 | 34 | 167 | ||
| М. Букринська нс | 48 | 31 | 29 | 30 | 25 | 29 | 115 | ||
| Панікарська нс | – | 33 | 33 | 32 | 35 | 28 | 128 | ||
| Рудяківська нс | – | 33 | 32 | 54 | 39 | 35 | 161 | ||
| Стрітівська нс | 155 | 50 | 48 | 47 | 50 | 40 | 187 | ||
| Тулинецька п | 76 | 34 | 34 | 32 | 22 | 24 | 112 | ||
| Уляницька нс | 62 | 29 | 25 | 30 | 28 | 32 | 119 | ||
| Халчанська нс | 139 | 43 | 43 | 40 | 41 | 51 | 175 | ||
| В. Щучинська нс | 65 | 36 | 32 | 47 | 43 | 35 | 161 | ||
| Юшківська нс | 61 | 46 | 42 | 36 | 20 | 13 | 115 | ||
| В. Прицьківська нс | 122 | 42 | 36 | 40 | 34 | 29 | 145 | ||
| Пивецька нс | 55 | 35 | 32 | 36 | 34 | 60 | 165 | ||
| Пиївська с | 90 | 64 | – | 64 | 45 | 50 | 52 | 211 | |
| Стайківська с | 245 | 107 | 104 | 124 | 85 | 82 | 398 | ||
| Ходорівська нс | 85 | 51 | 13 | 38 | 61 | 64 | 60 | 236 | |
| Шандрівська нс | 109 | 30 | 27 | 3 | 46 | 69 | 62 | 207 |
[ДАКО: Ф. Р-5934. – Оп. 1. – Спр. 669, 670, 671, 672, 673; Ф. Р-144. – Оп. 1. – Спр. 1886. – Арк. 1 – 40].
А також на той час і в Оратівському районі, який нині віднесений до Вінницької області:
| Народ. в 1927 | 1кл | В т.ч. 8р | 2кл | 3 кл | 4 кл | Разом | ||
| Оратівська нсз | 139 | 81 | 79 | 62 | 69 | 62 | 274 | |
| Оратівська п | 10 | 10 | 10 | 10 | 8 | 38 | ||
| Оратівецька нс | 43 | 20 | 17 | 20 | 20 | 18 | 72 | |
| Животівська нс | 91 | 45 | 39 | 40 | 46 | 40 | 171 | |
| Староживотівська нс | 71 | 63 | 86 | 67 | 67 | 291 | ||
| Новоживотівська нс | 34 | 30 | 30 | 33 | 24 | 121 | ||
| Осичанська нс | 84 | 27 | 26 | 26 | 36 | 30 | 119 | |
| Юшковецька нс | 117 | – | 35 | 45 | 31 | 111 | ||
| Якимівська нс | 44* | 87 | 79 | 61 | 45 | 43 | 236 | |
| Медівська | 84 | 52 | 43 | 60 | 48 | 55 | 215 | |
| Лопатинська нс | 39 | 37 | 36 | 36 | 33 | 29 | 135 | |
| Фронтівська нс | – | 45 | 42 | 48 | 43 | 44 | 180 | |
| Чагівська нс | 67 | 42 | 40 | 60 | 50 | 49 | 201 | |
| Сологубівська нс | 103 | 58 | 54 | 36 | 44 | 45 | 183 | |
| Клюківська нс | – | 72 | 61 | 44 | 45 | 40 | 201 | |
| Балабанівська п
|
178 | 12
|
12
|
–
|
11
|
–
|
23
|
|
| Балабанівська нс
|
64 | 60 | 71 | 59 | 65 | 259 | ||
| В. Ростівська нс | – | 45 | 40 | 49 | 47 | 43 | 184 | |
| Зарудянська нс | 74 | 48 | 44 | 51 | 42 | 40 | 181 | |
| Підвисочанська нс | 105 | 41 | 36 | 38 | 68 | 48 | 195 | |
| Мервинська п | – | 30 | 25 | 37 | 33 | 32 | 132 | |
| Рожичанська п | 59 | 15 | 12 | 20 | 12 | 19 | 66 | |
| Бугаївська п | 37 | 27 | 25 | 31 | 35 | 25 | 118 | |
| Казимирівська п | 24 | – | – | 24 | 19 | 13 | 56 | |
| Гоноратська п | 42 | 39 | 27 | 23 | 26 | 32 | 120 | |
| Каленівська п | 18* | 29 | 25 | 28 | – | 10 | 67 | |
| Хмелівська п | – | 28 | 23 | 18 | 20 | 24 | 90 | |
| Ступчанська п | – | 27 | 27 | – | 20 | – | 47 | |
| Сабарівська п | 70 | 54 | 50 | 34 | 30 | 32 | 150 | |
| М. Ростівська п | 43 | 26 | 22 | 22 | 23 | 18 | 89 |
[ДАВО: Ф. Р-6129. – Оп. 13. – Спр. 105, 106, 107; ДАКО: Ф. Р-144. – Оп. 1. – Спр. 1880. – Арк. 1 –31].
Маємо можливість порівняти наслідки прийому дітей до перших класів і внаступному році. Так, у Таращанському районі Київської області станом на 15 вересня 1936 року ситуація виглядала таким чином:
| Народ. 1928 | 1кл | В т. ч. 8р | 2кл | 3кл | 4кл | Разом | ||
| Поточанська п | 40 | 36 | 22 | – | 20 | 24 | 80 | |
| Станишівська п | 54 | 20 | 15 | 23 | 24 | 18 | 85 | |
| Лісовицька п2 | 193 | 27 | 24 | 29 | 28 | 32 | 116 | |
| Лісовицька п3 | – | 14 | 14 | 23 | 22 | 23 | 82 | |
| Лісовицька нс | – | 58 | 29 | 42 | 42 | 67 | 209 | |
| Крив’янська п | 40 | 30 | 20 | 18 | 20 | 20 | 88 | |
| Червоноярська п | 51 | 23 | 20 | 24 | – | 21 | 68 | |
| Маковецька п | – | 17 | 17 | – | 17 | – | 34 | |
| Красючанська п | – | – | – | 13 | – | 12 | 25 | |
| Антонівська п | – | 16 | 15 | 15 | – | – | 31 | |
| Косяківська п | 94 | 31 | 24 | 26 | 29 | 36 | 122 | |
| Бовкунська п | 40 | 30 | 24 | 30 | 28 | 24 | 112 | |
| Крутогорбська п | 75 | 40 | 37 | 42 | 32 | 39 | 153 | |
| М. Березянська п | 42 | 36 | 21 | 29 | 25 | 26 | 116 | |
| Ріжецька п | 147 | 31 | 29 | 20 | 20 | 29 | 100 | |
| Ріжецька нс | 36 | 30 | 45 | 38 | 51 | 170 | ||
| Улашівська п | 40 | 29 | 29 | 37 | 49 | 33 | 148 | |
| Лучанська п | 208 | 64 | 56 | 71 | 69 | 45 | 249 | |
| Лучанська с | 68 | 35 | 39 | 49 | 69 | 225 | ||
| В. Березянська нс | 165 | 83 | 52 | 41 | 55 | 53 | 232 | |
| Кислівська нс | 65 | 48 | 18 | 47 | 50 | 49 | 196 | |
| Ківшоватська нс | 203 | 87 | 63 | 83 | 78 | 45 | 293 | |
| Ківшоватська с | 42 | 42 | 40 | 47 | 42 | 171 | ||
| Петрівська нс | 137 | 56 | 50 | 56 | 56 | 53 | 221 | |
| Площанська нс | 78 | 54 | 41 | 54 | 61 | 41 | 210 | |
| Таращанська п | 323 | 31 | 31 | 41 | 38 | 37 | 147 | |
| Таращанська с1 | 39 | 36 | 43 | 46 | 45 | 173 | ||
| Таращанська с2 | 51 | 34 | 51 | 46 | 45 | 193 | ||
| Затонська с | 234 | 97 | 82 | 85 | 86 | 107 | 375 | |
| Чернинська нс | 98 | 48 | 33 | 45 | 42 | 32 | 167 | |
| Северинівська нс | 136 | 62 | 44 | 36 | 36 | 36 | 170 | |
| Дубівська нс | 54 | 49 | 46 | 35 | 36 | 31 | 151 | |
| В. Вовнянська нс | 118 | 46 | 25 | 39 | 77 | 44 | 206 | |
| Ясинівська нс | – | 36 | 30 | 31 | 36 | 42 | 145 | |
| Володимирівська нс | 42 | 31 | 27 | 34 | 25 | 35 | 125 | |
| Кирданська нс | 69 | 42 | 34 | 45 | 37 | 37 | 161 | |
| Лук’янівська нс | 80 | 46 | 39 | 40 | 37 | 43 | 166 | |
| Степківська нс | 61 | 38 | 34 | 28 | 34 | 24 | 124 | |
| Веселокутська нс | 70 | 61 | 48 | 38 | 63 | 29 | 191 |
[ДАКО: Ф. Р-5634. – Оп. 1. – Спр. 1111, 1112, 1113, 1114, 1115, 1116, 1117, 1118, 1119, 1120, 1021, 1022, 1023, 1024; Ф. Р-144. – Оп. 1. – Спр.2060. – Арк. 1 – 5; Спр. 2066. – Арк. 11 – 45].
Проблема з наповненням перших класів залишалася тоді і в інших районах Київщини. Зокрема, у Ставищенському:
| Народ. 1928 | 1кл | В т. ч. 8р | 2 кл | 3кл | 4кл | Разом | ||
| Антонівська нс | 74 | 38 | 29 | – | 39 | 36 | 113 | |
| Богатирська п | 259 | 30 | 20 | – | 32 | 32 | 94 | |
| Бесідська нс | – | 75 | 46 | 46 | 59 | 81 | 261 | |
| Брилівська нс | 106 | 49 | – | 77 | 65 | 60 | 251 | |
| Василівська нс | 79 | 35 | 35 | 44 | – | 31 | 110 | |
| Винарівська нс | 67 | 35 | 35 | 40 | – | 31 | 106 | |
| Гейсихська нс | 130 | 42 | 40 | 42 | 62 | 43 | 189 | |
| Гостромогилівська нс | 103 | 70 | 36 | 46 | 45 | 75 | 236 | |
| Журавлиська нс | – | 42 | 40 | 67 | 63 | 72 | 244 | |
| Красилівська нс | 149 | 43 | 42 | 44 | 65 | 34 | 186 | |
| Кривецька нс | 80 | 40 | 28 | 47 | 48 | 33 | 168 | |
| Одайпільська п | – | – | – | 30 | 28 | 30 | 88 | |
| Олександрівська нс | – | 38 | 19 | 42 | 46 | 41 | 167 | |
| Полковничо-Хутірна нс – | 25 | 20 | 30 | 40 | 31 | 126 | ||
| Попружанська нс | 92 | 40 | 40 | 40 | 38 | 49 | 167 | |
| Розкошівська нс | 192 | 41 | 35 | 33 | 47 | 45 | 166 | |
| Розкошівська с | 37 | 33 | 37 | 50 | 36 | 160 | ||
| Розумницька нс | 48 | 39 | 31 | 41 | 67 | 50 | 197 | |
| Сніжецька нс | – | 36 | 24 | 38 | 32 | 41 | 147 | |
| Ставищанська єп | – | – | – | 8 | 7 | 11 | 26 | |
| Ставищанська п хут | – | – | – | 27 | 29 | – | 56 | |
| Ставищанська п | – | 42 | 37 | 37 | 39 | 43 | 161 | |
| Ставищанська с | – | 79 | 74 | 68 | 68 | 82 | 297 | |
| Станиславівська с | 119 | 43 | 41 | 50 | 46 | 61 | 200 | |
| Стрижівська нс | – | 25 | 9 | 33 | 43 | 39 | 140 | |
| Сухоярська п | 58 | 9 | 6 | 21 | – | 11 | 41 | |
| Тихохутірська с | – | 57 | 48 | 44 | 50 | 50 | 195 | |
| Торчицька нс | 118 | 31 | – | 36 | 34 | 46 | 147 | |
| Торчицько-Степівська п | – | 13 | 8 | – | 12 | 15 | 40 | |
| Юрківська нс | 76 | 25 | 10 | 27 | 38 | 33 | 123 |
[ДАКО: Ф. Р-144. – Оп. 1. – Спр. 2060. – Арк. 32 – 61].
Тим часом Москва, продовжуючи поширювати дезінформацію про становище в СРСР, особливо наполягала про збільшення приросту населення за рахунок дітей. Так, у матеріалах до чергового перепису населення, який мав відбутися на початку 1937 року, зазначалося:«Перепись населения 1937 г., несомненно, покажет значительные изменения возрастного состава, в частности увеличение доли детей, связанное с большим ежегодным приростом населения в СССР» [Всесоюзная перепись населения 1937 года. Материалы для докладчиков. – М. :ЦУНХ, 1936. – С. 10].
Насправді ж проблема продовжувала загострюватися і набула особливої актуальності вже з початком 1938–1939 навчального року, оскільки не було чим закривати втрачений під час Голодомору контингент першокласників майбутніх років. Так, 434 сільські школи України навіть не набрали учнів до першого класу, бо не виявилося по 10 дітей 1930 року народження у відповідних населених пунктах, що могло давати підставу для відкриття прийому за тодішніх умов. При цьому доречно нагадати: до Голодомору 1932 – 1933 років початкові класи нараховували навіть до 50 дітей в одному.
З цієї ж причини в 30 районах Чернігівської області в 99 початкових школах узагалі не було перших класів. Отже, не вчилися й інші 1550 восьмиліток, а також не навчалося 2200 дітей 9–10-річноговіку [там само: Ф. 2. – Оп. 7. – Спр. 159. – Арк. 180, 162].
Якщо виходити з розрахунків Держплану (1931) щодо наповненості в 1938 році 1 – 4 класів, то ця цифра повинна була б становити 3.302,287 учнів, а могло навчатися тоді тільки 1.971.658. Різниця – 1.330.629, в середньому на вікову групу по 332.657 дітей!
Подібна ситуація складається і з віковою групою 12–14 років, яка на початок 1933 року за розрахунками УНГО УСРР становила 2.518,1 тисячі дітей, професор М. Птуха тоді відносив до неї 2.331,4 осіб [ЦДАВОВУ: Ф. 166. – Оп. 10. – Спр. 1029. – Арк. 50].Вона, за розрахунками Держплану, мала складатися в 1938 році з 2.230.733 дітей, а виявилося їх тільки 1.414.551 – на 816.182 менше! В середньому на один рік – 272.060.А разом тільки ці дві вікові групи могли втратити щонайменше понад 2 мільйони дітей, якщо зважати на те, що 3 відсотки шкіл не враховано цим аналізом. Отож забилитривогу статистики: 29 січня 1939 року начальник Управління Рябічко сигналізував до ЦК КП(б)У і Раднаркому УРСР про стан загального навчання в початкових школах, але 11 лютого 1939 року Рада Народних Міністрів розглянула питання «Про підсумки навчання в середніх і неповносередніх школах Наркомосвіти УРСР в І півріччі 1938 – 1939 учбового року». Ухвалено було готуватися до нового навчального року [ЦДАВОВУ: Ф. 2. – Оп. 7. – Спр. 159. – Арк. 176].
Легше цю проблему було вирішувати, на перший погляд, в степових районах, куди у вимерлі села завезли родини росіян і білорусів,але попри це статистика й там засвідчує різке зменшення дітей у початкових класах, наприклад, у 1940 році, коли за парти сіли ті, хто народився в першому голодному році – 1932. У тому ж Петриківському районі Дніпропетровської області картина виглядає так:
| 1 | 2 | 3 | 4 | 1-4 | |
| 1939 | 920 | 1261 | 1375 | 1348 | 4904 |
| 1940 | 770 | 922 | 1266 | 1385 | 4343 |
[ДАДО: Ф. Р- 3101. – Оп. 1. – Спр. 2. – Арк. 103].
Порівнюючи кількість учнів перших класів 1932 рокународження, бачимо, що вона в 1940 році менша більш, ніж удвічі.
Подібна картина спостерігається і в Царичанському районі:
| 1 | 2 | 3 | 4 | 1-4 | |
| 1939 – 1940 | |||||
| Учнів | 1057 | 1173 | 1378 | 1186 | 4784 |
| Класів | 42 | 40 | 47 | 39 | 168 |
| 1940 – 1941 | |||||
| Учнів | 664 | 1057 | 1173 | 1387 | 4281 |
| Класів | 33 | 42 | 40 | 45 | 161 |
[ДАДО: Ф. Р- 3101. – Оп. 1. – Спр. 2. – Арк. 160].
Такі ж результати були і в лісостепових областях. Великий недокомплект учнів початковихкласів, особливо першого, мали 1940 року школиПолтавщини, що було наслідком великого мору серед тих дітей, які народилися 1932. Картина у Нехворощанськомурайонівиглядала ось так:
| Початкові школи | 1кл. | 2 | 3 | 4 | |
| 1. Ряська | – | 20 | 26 | 35 | |
| 2. Грябовщанська | 2 | – | 22 | – | |
| 3. Дорошівська | – | 6 | 12 | – | |
| 4. Жирківська | 3 | 3 | 9 | – | |
| 5. Любимівська | 7 | 7 | 16 | 19 | |
| 6. Жирківська (хутірна) | 6 | 7 | 11 | 16 | |
| 7. Буртянська | 2 | 5 | 14 | 17 | |
| 8. Миколаївська | – | 15 | 15 | – | |
| 9. Рикунівська | 7 | 6 | 15 | – | |
| 10. Губерівська | 8 | 13 | 18 | 25 | |
| 11. Маячанська № 2 | – | 19 | – | 16 | |
| 12. Маячанська № 1 | – | 32 | 32 | 30 | |
| 13. Водолагівська | 9 | 13 | 12 | 18 | |
| 14. С-Балківська | 12 | 17 | 23 | 18 | |
| 15. Регірянська | 10 | 13 | 10 | – | |
| 16. Нефорощанська № 1 | 20 | 19 | 35 | 37 | |
| 17. Нефорощанська № 2 | 18 | 43 | 31 | 31 | |
| 18. Нефорощанська № 3 | 11 | 11 | 19 | 11 | |
| 19. Свистунівська | 8 | 15 | 16 | 12 | |
| 20. Н-Григорівська | 5 | 4 | 13 | 12 | |
| 21. Коновалівська | 8 | 18 | 24 | 30 | |
| Разом по поч.школах | 136 | 286 | 373 | 327 | |
| Неповносередні школи | |||||
| 1. Павлівська | 7 | 25 | 27 | 57 | |
| 2. Красногорська | 4 | 21 | 21 | 21 | |
| 3. Абрамівська | 5 | 25 | 37 | 35 | |
| 4. Шедіївська | 7 | 17 | 23 | 19 | |
| 5. Ливенська | 20 | 33 | 47 | 36 | |
| 6. Маячанська | 19 | – | 25 | – | |
| 7. Канавська | 17 | 30 | 44 | 32 | |
| 8. Андріївська | 6 | 29 | 19 | 26 | |
| 9. Усть-Липянська | 5 | 10 | 16 | 10 | |
| 10. М-Нехворощанська | 24 | 34 | 48 | 36 | |
| Разом по н/середніх | 114 | 224 | 304 | 271 | |
| Середні школи | |||||
| 1.Нефорощанська | – | 36 | 40 | 39 | |
| 2. С-Балківська | 13 | 37 | 36 | 34 | |
| 3. Михайлівська | 10 | 22 | 41 | 38 | |
| 4. Ряська | 25 | 39 | 56 | 57 | |
| Разом по середніх школах | 48 | 134 | 173 | 178 | |
| Разом по району | 298 | 644 | 853 | 766 |
[ДАПО: Ф. Р-3938. – Оп. 1. – Спр. 196. – Арк. 25 – 27].
Можна лише додати, що 1932 року в Абрамівці, скажімо, на світ появилося 78 дітей, а в перший клас з них у 1940 прийшло тільки 5, з 83 уродженців 1931 у вересні 1939 за парти сіли лише 25. Більш витривалішими під час Голодомору виявилися ті абрамівські діти, які народилися в 1930 і 1929 – свого часу їх 1 вересня до школи прийшло відповідно щонайменше 37 і 35, як можемо переконатися з документів.
Подібна ситуація склалася і в багатьох інших школах області, документи яких з цього приводу виявлені у фондах Державного архіву Полтавської області, зокрема, про наповненість початкових класів з 1 вересня 1940 року, коли за парти вперше сіли уродженці 1932 року. Їх, якщо навіть не брати до уваги саме 8-річних, виявилося принаймні на третину менше, ніж у попередньому році, коли до школи прийшли уродженці 1931 року:
| Народ. в 1931 | Пішло
1939 в 1 кл |
Народ. в 1932 | Пішло
1940 в 1 кл |
|||||
| 1.АбрамівкаМашівського району | 83 | 31 | 78 | 52 | ||||
| 2. Велика Круча Пирятинського | 48 | 26 | 32 | 20 | ||||
| 3. ВоронькиЧорнухинського | 63* | 67 | 99 | 47 | ||||
| 4. Ждани Чорнухинського | 188 | 36 | 97 | 32 | ||||
| 5. Заріччя Пирятинського | 24 | 22 | 32 | 8 | ||||
| 6. Засулля Лохвицького | 78 | 46 | 44 | 20 | ||||
| 7. Ісківці Лохвицького | 104 | 49 | 85 | 37 | ||||
| 8. Каплинці Пирятинського | 31 | 22 | 38 | 19 | ||||
| 9. Кейбалівка Пирятинського | 27 | 12 | 39 | 4 | ||||
| 10. Майорщина Пирятинського | 71 | 54 | 48 | 28 | ||||
| 11. Малютинці Пирятинського | 82 | 43 | 43 | 22 | ||||
| 12. Окіп Лубенського | 47 | 23 | 57 | 23 | ||||
| 13. Пирятин | 555 | 177 | 469 | 141 | ||||
| 14. ПриліпкаКозельщинського | 52 | 30 | 58* | 9 | ||||
| 15. Сенча Лохвицького | 133 | 57 | 95 | 47 | ||||
| 16. Скоробагатьки Лохвицького | 64 | 33 | 41 | 22 | ||||
| 17. Сліпорід-Іванівка Пирятин. | 57 | 27 | 24 | 21 | ||||
| 18. СухоносівкаЧорнухинського | 61 | 22 | 62 | 22 | ||||
| 19. Таранденці Лубенського | 69 | 30 | 38 | 28 | ||||
| 20. Тарасівка Пирятинського | 65 | 37 | 44 | 27 | ||||
| 21. Усівка Пирятинського | 34 | 23 | 34 | 16 | ||||
| 22. Харківці Пирятинського | 4* | 31 | 50 | 37 | ||||
| 23. Хорішки Лубенського | 65 | 39 | 44 | 21 | ||||
| 24. Часниківка Лохвицького | 70 | 27 | 40 | 20 | ||||
| 25. Шеки Лубенського | 31 | 23 | 23 | 8 | ||||
| 26. Яцини Пирятинського | 69 | 38 | 28 | 14 |
[Сергійчук В. Голодомор 1932 – 1933 років як геноцид українства. – Вишгород: ПП Сергійчук М. І., 2018. – С. 335]
А коли в цілому по районах порівнювати їх з першокласниками 1937, котрі 1940 вже перейшли до 4-го класу, то різниця виявиться майже на половину.
| 1 | 2 | 3 | 4 | |||
| В. Багачанський | 743 | 1030 | 1293 | 1302 | ||
| Гадяцький | 1010 | 1682 | 1694 | 1873 | ||
| Гельм’язівський | 328 | 567 | 926 | 940 | ||
| Гребінківський | 319 | 530 | 754 | 741 | ||
| Золотоніський | 859 | 1465 | 1978 | 1863 | ||
| Згурівський | 358 | 549 | 739 | 735 | ||
| Драбівський | 401 | 519 | 792 | 818 | ||
| Зіньківський | 679 | 840 | 1086 | 1018 | ||
| Золотоніський | 859 | 1460 | 1978 | 1863 | ||
| Іркліївський | 477 | 829 | 1008 | 847 | ||
| Кобеляцький | 540 | 946 | 1296 | 1293 | ||
| Козельщинський | 639 | 1028 | 1326 | 1137 | ||
| Лазорківський | 272 | 423 | 547 | 545 | ||
| Лохвицький | 762 | 1085 | 1239 | 1291 | ||
| Лубенський | 833 | 1091 | 1601 | 1577 | ||
| Нехворощанський | 298 | 644 | 853 | 766 | ||
| Пирятинський | 727 | 1042 | 1455 | 1441 | ||
| Сенчанський | 371 | 461 | 598 | 538 | ||
| Хорольський | 738 | 1087 | 1309 | 1393 | ||
| Чорнобаївський | 387 | 677 | 864 | 826 | ||
| Чорнухинський | 560 | 772 | 930 | 941 | ||
| Яготинський | 386 | 695 | 915 | 1011 |
[ДАПО: Ф. Р-3938. – Оп. 1. – Спр.196. – Арк. 10 – 37].
У цілому по області наповненість початкових класів протягом двох навчальних років була означена такими цифрами:
| 1939 – 1940 | 1940 – 1941 | |
| І клас | 42.870 | 24.528 |
| ІІ клас | 52.375 | 36.950 |
| ІІІ клас | 53.939 | 48.687 |
| ІV клас | 55.822 | 49.015 |
| Разом | 205.006 | 159.180 |
[ДАПО: Ф. Р-3938. – Оп. 1. – Спр. 319. – Арк. 12, 13 зв.].
На різкезменшення контингенту першокласників у школах Полтавщини в ці роки чітковказує і Всесоюзнийпереписнаселення 1939 року, особливо уродженців 1933, котрі мали сісти за парти восени 1941 – порівняноз народженими у 1930 (тобто вже дещо зміцнілих за три роки від появи на світ) їх було в області майже втричі менше:
| Місто | Село | Разом | |
| 1938 – 1939 | 6.145 | 39.860 | 46.005 |
| 1939 – 1940 | 4.705 | 29.519 | 34.224 |
| 1940 – 1941 | 3.736 | 17.715 | 21.451 |
| 1941 – 1942 | 2.862 | 14.141 | 17.003 |
[ДАПО: Ф. Р-3938. – Оп. 1. – Спр. 319. – Арк. 14].
А прийом у 1939-1940 навчальному році до першого класу в Переяславському районі Київської області, де збереглися документи про вік цих учнів, характеризується такими показниками:
| Нар. 1931 | 1кл | В т. ч. 8р | 2кл | 3кл | 4кл | Разом | |||
| Андруші нс | 35 | 18 | 11 | 33 | 35 | 44 | 130 | ||
| Бабачиха п | 31 | 23 | 10 | – | 27 | – | 50 | ||
| В. Каратуль | 140 | 61 | 55 | 98 | 91 | 57 | |||
| Виповзки нс | 54 | 14 | 12 | 40 | 35 | 29 | 118 | ||
| Віненці нс | 72 | 29 | 25 | 28 | 41 | 33 | 141 | ||
| Вовчків нс | 60 | 36 | 32 | 36 | 41 | 56 | 169 | ||
| Воскресінка п | 36 | 19 | 11 | – | 29 | – | |||
| В»юнище нс | 49 | 21 | 19 | 36 | 34 | 30 | 121 | ||
| Гайшин нс | 63 | 40 | 38 | 54 | 59 | 64 | 217 | ||
| Гланишів нс | 51 | 37 | 22 | 36 | 30 | 30 | 133 | ||
| Городище п | 35 | 11 | 10 | 23 | – | 17 | |||
| Григорівка нс | – | 32 | 28 | 57 | 71 | 53 | |||
| Дем’янці нс | 85 | 35 | 30 | 56 | 60 | 66 | |||
| Дениси нс | 82 | 45 | 42 | 45 | 50 | 56 | |||
| Дівички нс | 48 | 52 | 45 | 72 | 51 | 72 | |||
| Єрковці с | 100 | 76 | 59 | 111 | 94 | 79 | 361 | ||
| Зарубенці нс | – | 35 | 21 | 22 | 52 | 27 | |||
| Засупоївка нс | 48 | 38 | 28 | 35 | 32 | 32 | |||
| Карань нс | 64 | 14 | 10 | 28 | 40 | 9 | 9 | ||
| Ковалин нс | 64 | 40 | 30 | 43 | 63 | 47 | 193 | ||
| Козинці нс | 40 | 29 | 14 | – | 29 | 35 | |||
| Козлів нс | 126 | 38 | 31 | 42 | 43 | 36 | |||
| Комарівка нс | 51 | 24 | 22 | 36 | 36 | 35 | |||
| Кулябівка нс | 62 | 30 | 26 | 35 | 37 | 30 | |||
| Лецьки нс | 52 | 27 | 24 | 30 | 33 | 33 | |||
| Мазіньки нс | 33 | 35 | 33 | 39 | 46 | 39 | |||
| М. Каратунь п | – | 30 | 20 | 32 | – | – | |||
| Панфіли нс | 70 | 57 | 40 | 51 | 62 | 76 | 246 | ||
| Переяслав-1с | 210 | 49 | 41 | 77 | 77 | 94 | 297 | ||
| Переяслав-2с | 95 | 32 | 110 | 129 | 131 | 470 | |||
| Переяслав-3нс | 29 | 29 | 35 | 56 | 29 | 133 | |||
| Підварки нс | 117 | 77 | 59 | 66 | 77 | 100 | |||
| Підсінне п | 36 | 22 | 20 | 22 | 37 | 49 | |||
| Положаї п | 37 | 2 | 2 | 27 | 27 | 22 | |||
| Пологи-Чобітьки п | 230 | 9 | 7 | 18 | 21 | 16 | |||
| Пологи-Вергуни нс | 123 | 35 | 30 | 59 | 69 | 76 | 239 | ||
| Пологи-Яненки нс | 188 | 22 | 22 | 14 | 20 | 17 | |||
| Пологи-Яненки нс | 54 | 27 | 67 | 40 | 54 | ||||
| Помоклі с | 179 | 68 | 59 | 99 | 114 | 97 | 378 | ||
| Пристанційна нс | – | 37 | 35 | 36 | 42 | 40 | |||
| Пристроми с | 90 | 62 | 53 | 81 | 61 | 70 | 274 | ||
| Сомк. Долина п | 29 | 19 | 17 | 32 | 28 | 42 | |||
| Соснова с | 97 | 51 | 47 | 83 | 64 | 53 | 251 | ||
| Стовпяги нс | 46 | 31 | 28 | 58 | 31 | 45 | |||
| Строкова нс | 75 | 29 | 27 | 38 | 53 | 33 | |||
| Студеники с | 89 | 59 | 51 | 73 | 73 | 85 | 290 | ||
| Ташань нс | 60 | 30 | 23 | 38 | 55 | 33 | |||
| Трактомирів нс | – | 26 | 20 | 30 | 20 | 28 | |||
| Харківці нс | 26 | 28 | 24 | 36 | 29 | 31 | |||
| Хоцьки с | 109 | 61 | 54 | 81 | 81 | 75 | 298 | ||
| Циблі нс | 87 | 21 | 16 | 33 | 41 | 37 | |||
| Шевченків хут п | – | 24 | 24 | 21 | 21 | 26 |
[ДАКО: Ф. 144. – Оп. 1. – Спр. 2463. – Арк. 1 – 52].
Подібне становище спостерігається і в правобережному регіоні Київщини, про що свідчать документи Ставищенського району:
| Народ. 1931 | 1к | 8р | 2к | 3к | 4к | Разом | ||
| Кривецька нс | – | 24 | 24 | 31 | 30 | 35 | 120 | |
| Розумницька нс | 46 | 48 | 27 | 34 | 27 | 34 | 143 | |
| Стрижівська нс | 54 | 16 | 13 | 28 | – | 37 | 81 | |
| Одайпільська п | – | 25 | 25 | – | 22 | – | 47 | |
| Сухоярська п | 58 | 16 | 9 | – | 18 | – | 34 | |
| Чер. Хутірська п | – | 21 | 15 | 20 | 16 | 14 | 71 | |
| Антонівська нс | 72 | 33 | 28 | 43 | 39 | 27 | 142 | |
| Гейсиська нс | – | 39 | 35 | 44 | 44 | 40 | 167 | |
| Юрківська нс | 85 | 13 | 8 | 22 | 27 | 39 | 101 | |
| Полк. Хутір нс | – | 26 | 19 | 26 | 29 | 25 | 106 | |
| Розкішненська с | 137 | 35 | 31 | 41 | 32 | 39 | 147 | |
| Тихо-Хутірська с | – | 38 | 32 | 40 | 70 | 52 | 200 | |
| Ясенівська нс | 89 | 30 | 27 | 36 | 34 | 28 | 128 | |
| Василиська нс | 52 | 25 | 14 | 25 | 30 | 38 | 118 | |
| Брилівська нс | 93 | 56 | 55 | 76 | 67 | 48 | 247 | |
| Бесідська нс | 253 | 49 | 41 | 67 | 64 | 67 | 247 | |
| Ставище-хутір. п | 180 | 21 | 8 | 26 | 26 | – | 79 | |
| Ставищенська п | 25 | 23 | 29 | 34 | 34 | 122 | ||
| Ставищанська нс | 40 | 35 | 35 | 40 | 42 | 157 | ||
| Ставищенська с | 39 | 35 | 37 | 40 | 39 | 155 | ||
| Богатирська п | 55 | 21 | 21 | 33 | 32 | 28 | 114 | |
| Любчанська нс | 54 | 22 | 22 | 28 | 29 | 34 | 113 | |
| Станіславчицька с | 108 | 58 | 53 | 62 | 62 | 42 | 224 | |
| Олександрівська нс | – | 19 | 15 | 37 | 37 | 37 | 130 | |
| Торч-Степівська п | – | 8 | 6 | 19 | 17 | – | 44 | |
| Красилівська нс | – | 35 | 34 | 38 | 54 | 57 | 184 | |
| Журавлиська нс | 98 | 56 | 34 | 61 | 58 | 41 | 216 | |
| Попружанська нс | – | 38 | 35 | 45 | 42 | 40 | 165 | |
| Розкішненська с | 137 | 31 | 23 | 33 | 38 | 42 | 144 | |
| Янишівська с | – | 65 | 55 | 48 | 72 | 59 | 244 | |
| Торчиця нс | – | 41 | 35 | 32 | 32 | 30 | 135 | |
| Гостромогильська с | 81 | 40 | 36 | 41 | 53 | 75 | 209 | |
| Сніжецька нс | – | 18 | 15 | 33 | 34 | 42 | 127 | |
| Винарівська нс | 67 | 33 | 26 | 36 | 23 | 24 | 116 |
[ДАКО: Ф. Р-144. – Оп. 1. – Спр. 2464. – Арк. 1 – 34].
Важливим джерелом для підрахунку втрат дітей є матеріали про віковий склад учнів початкових класів Київської області станом на 1 вересня 1939 року:
| 1 клас | В т. ч. | В т. ч. | В т. ч. | В т. ч. | 2 клас | 3 клас | 4 клас | |
| Усього | 7р | 8р | 9р | 10 і б. | ||||
| Міста | 5689 | 290 | 4581 | 672 | 146 | 6941 | 7851 | 8345 |
| Села | 48776 | 2733 | 36822 | 7202 | 2019 | 57166 | 60728 | 60978 |
| Разом | 54465 | 3023 | 41403 | 7874 | 2165 | 64107 | 68579 | 69323 |
[ДАКО: Ф. Р-144. – Оп. 1. – Спр. 2471. – Арк. 1 – 1зв.].
Подібні дані маємо і в результаті аналізу матеріалів про прийом учнів до перших класів у 1940 році. Скажімо, в Баришівському районі Київщини вони такі:
| Пішло до початкових класів у 1940 році | |||||
| Народ. у 1932 р. | 1к (8р.) | 1931/2к | 1930 / 3к | 1929 / 4к | |
| Баришівка | 46 | 23 | 46/35 | 75/34 | 85*/35 |
| Бзів | 40* | 13 | 52/24 | 76/29 | 60/36 |
| Борщів | 16 | 4 | 24/3 | 33/14 | 28/15 |
| Війтовці | 108 | 10 | 151/56 | 148/59 | 60*/78 |
| Власівка | 27* | 8 | 32/19 | 39/33 | 46/44 |
| Волошинівка | 24* | 13 | 41/20 | 39/38 | 46/20 |
| Гостролуччя | 76 | 51 | 107/77 | 121/73 | 114/64 |
| Дернівка | 38 | 13 | 28/23 | 34/26 | 42/34 |
| Коржі | 20* | 5 | 12/12 | 23/20 | 27/20 |
| Корніївка | 40 | 7 | 53/29 | 64/52 | 66/35 |
| Липняки | 39 | 19 | -/23 | 38/32 | 40/27 |
| Лукаші | 26* | 27 | 64/38 | 84/40 | 68/38 |
| Лук’янівка | 41 | 10 | 50/17 | 55/32 | 61/31 |
| Мала Стариця | 17 | 7 | 23/20 | 27/19 | 26/11 |
| Морозівка | 44 | 17 | 49/34 | 75/44 | 77/35 |
| Масківці | 47 | 6 | 47/26 | 69/28 | 64/12 |
| Паришків | 51 | 16 | 63/35 | 61/29 | 73/49 |
| Пасічна | 20 | 12 | 16/15 | -/18 | -/33 |
| Рудницьке | 35 | 16 | 39/15 | 43/17 | 63/35 |
| Селичівка | 58 | 17 | 63/35 | 68/36 | 65/39 |
| Селище | 2* | 15 | 61/40 | 58/35 | 54/29 |
| Сизенків | 21 | 12 | 18/17 | 32/29 | 23/14 |
| Скопці | 96* | 29 | 118*/72 | 205/93 | 187/80 |
[ДАКО: Ф. Р-144. – Оп. 1. – Спр. 2538. – Арк. 1 – 26].
Така ж картина і в сусідньому Ржищівському районі:
| Народ. 1932 | 1кл | 7р | 8р | 9р | 10р | 2кл | 3кл | 4кл | Разом | ||
| Ржищівська п | 110*в | 3 | 2 | 1 | 7 | 8 | 17 | 35 | |||
| Ржищівська с1 | 55 | 2 | 52 | 1 | 68 | 62 | 70 | 255 | |||
| Ржищівська с2 | 55 | – | 48 | 6 | 1 | 62 | 58 | 86 | 261 | ||
| Березівська п | – | 18 | 2 | 14 | 2 | 17 | 20 | 26 | 81 | ||
| В. Букрин п | 22*лс | 15 | 3 | 10 | 2 | 16 | 30 | 9 | 70 | ||
| Воронівка п | 38 | 4 | – | 4 | 16 | 14 | 24 | 53 | |||
| Гребенівська п | 21* | 24 | 4 | 14 | 5 | 1 | 23 | 25 | 43 | 115 | |
| Гусинська п | – | 23 | 1 | 20 | 2 | 22 | 29 | 24 | 98 | ||
| Горобіївська п | 23 | 15 | 1 | 12 | 2 | – | 15 | 26 | 56 | ||
| Дударівська п | 9 | 5 | 1 | 3 | 1 | 9 | 9 | 9 | 32 | ||
| Кип’ячівська п | 13*се | 16 | – | 16 | 23 | 28 | 25 | 92 | |||
| Кузьминська п | 18*в | 24 | 5 | 19 | 35 | 36 | 31 | 126 | |||
| Липоворізька п | – | 14 | 3 | 10 | 1 | 22 | 22 | 24 | 82 | ||
| Медведівська п | 23*лс | 16 | 5 | 9 | 2 | 33 | – | 25 | 74 | ||
| Монтрезорівська п | – | 27 | – | 25 | 2 | 24 | 21 | 17 | 89 | ||
| М. Пріцьківська п | 16 | 4 | 4 | 21 | 29 | – | 54 | ||||
| Пивецька п | 14*лс | 22 | 1 | 12 | 9 | – | 25 | – | 47 | ||
| Ромашківська п | 5 | – | 4 | – | 1 | 18 | – | 22 | 45 | ||
| Янівська п | 19 | – | 16 | 3 | 21 | 29 | 30 | 99 | |||
| Грушівська нс | 14*лс | 24 | 7 | 11 | 4 | 2 | – | 19 | 24 | 67 | |
| Драчівська нс | 22*лс | 13 | – | 7 | 5 | 1 | 17 | 17 | 17 | 64 | |
| Демовщина нс | – | 28 | 2 | 21 | 5 | – | 54 | 33 | 38 | 153 | |
| Зікрачська нс | 23*лс | 19 | – | 19 | – | – | 24 | 34 | 29 | 106 | |
| Кадомська нс | 22*лс | 15 | 1 | 11 | 3 | – | 35 | 39 | 46 | 135 | |
| Македонська нс | 15 | 13 | – | 12 | 1 | – | 31 | 41 | 32 | 117 | |
| М. Букринська нс | 19*т | 23 | 7 | 15 | 1 | – | 37 | – | 35 | 95 | |
| Панікарська нс | 24*в | 33 | – | 21 | 9 | 3 | 40 | 37 | 37 | 147 | |
| Рудяківська нс | – | 21 | – | 21 | – | – | 55 | 38 | 34 | 148 | |
| Стрітівськанс | 71 | 67 | – | 48 | 10 | 8 | 58 | 77 | 52 | 254 | |
| Тулинецька нс | 39 | 25 | 3 | 12 | 10 | – | 27 | 35 | 24 | 111 | |
| Уляницька нс | 32*ж | 23 | – | 18 | 4 | 1 | 26 | 18 | 27 | 94 | |
| Халчанська нс | 58*ж | 30 | – | 19 | 11 | – | 34 | 34 | 24 | 122 | |
| Шандрівська нс | 29 | 18 | 2 | 14 | 1 | 1 | 35 | 48 | 48 | 149 | |
| В. Щучинська нс | – | 26 | – | 22 | 2 | 2 | 46 | 40 | 35 | 147 | |
| Юшківська нс | 29 | 18 | 1 | 16 | – | 1 | 21 | 23 | 30 | 92 | |
| В. Прицьківська с | – | 28 | 11 | 13 | 3 | 1 | 28 | 28 | 51 | 135 | |
| Пивецька с | – | 14 | 3 | 10 | 1 | – | 23 | 32 | 32 | 101 | |
| Пиївська с | – | 24 | – | 17 | 6 | 1 | 38 | 44 | 60 | 166 | |
| Стайківська с | 125 | 63 | – | 61 | 2 | 98 | 102 | 89 | 352 | ||
| Ходорівська с | 20 | 21 | – | 18 | 3 | 41 | 83 | 88 | 233 |
[ДАКО: Ф. Р-5934. – Оп. – Спр. 682, 683; Ф. Р-144. – Оп. 1. – Спр. 2543. – Арк. 1 – 40].
І навіть у такому поліському районі Київщини, як Іванківський, де, здавалося, багатства лісів і річок мали б зарадити масовому Голодомору, школи прийняли в 1940 році також набагато менше першокласників. А в багатьох селах тут узагалі не набрали перших класів, хоч 8 років перед тим там народилося достатня кількість дітей для їх відкриття. Як і перед тим, що давало можливість мати перші класи в 1937 – 1939 роках, яких не набрали згодом через брак дітей:
| Пішло до початкових класів у 1940 році | |||||||||
| Народ. у 1932 | 1кл | В т. ч.8-р. | 2 кл | 3 кл | 4 кл | Разом | |||
| Білоберезька п | 19* | – | – | 15 | 21 | 17 | 53 | ||
| Блідчанська нс | 23*тр. | 24 | 15 | 58 | 45 | 53 | 180 | ||
| Болотнянська п | 14 | – | – | 16 | 10 | 12 | 32 | ||
| Воропаївська п | 13 | – | – | 15 | 30 | – | 45 | ||
| Ворошилівська п | – | 20 | 14 | 19 | 25 | 16 | 77 | ||
| Доманівська нс | – | 11 | 1 | 17 | 23 | 19 | 70 | ||
| Запрудська нс | 40 | 44 | 38 | 29 | 44 | 38 | 155 | ||
| Зимовицька п | 8 | 11 | 8 | 8 | – | 9 | 28 | ||
| Іванківська с | 60 | 46 | 35 | 60 | 55 | 73 | 234 | ||
| Карпилівська п | 17 | – | – | 16 | 16 | 6 | 38 | ||
| Ковалівська п | 14 | – | – | 17 | 25 | – | 42 | ||
| Коленцівська нс | 50 | 30 | 13 | 50 | 28 | 26 | 134 | ||
| Красилівська рнс | 62 | 19 | 11 | 25 | 33 | 29 | 106 | ||
| Леонівська нс | 17* | 22 | 8 | 16 | 25 | 12 | 75 | ||
| Любидванська п | 6 | – | — | 12 | – | 20 | 32 | ||
| Макарівська нс | 35 | 31 | 17 | 34 | 57 | 55 | 177 | ||
| Новомакалевицька п | 25 | 10 | 4 | 21 | 14 | 17 | 62 | ||
| Новосокільськанс | 37 | 10 | 2 | 10 | 20 | 18 | 58 | ||
| Обуховицька с | 67 | 40 | 15 | 79 | 74 | 62 | 255 | ||
| Ораненська нс | 22 | 21 | 9 | 25 | 27 | 38 | 111 | ||
| Орджонікідзевська п | 9 | 9 | 1 | 9 | 16 | 14 | 48 | ||
| Оцительська нс | 33 | 10 | 3 | 30 | 35 | 35 | 110 | ||
| Пироговицька нс | 27 | 5 | 3 | 18 | 24 | 28 | 28 | ||
| Потоцька п | 17 | 9 | 3 | 12 | 15 | 15 | 51 | ||
| Приборська нс | 43 | 27 | 20 | 37 | 57 | 55 | 176 | ||
| Руднетальська нс | 26 | 9 | 4 | 17 | 34 | 17 | 77 | ||
| Русаківська нс | 38 | 16 | 5 | 29 | 37 | 39 | 121 | ||
| Русаківська п(дитбуд) | – | 34 | 21 | 31 | 35 | 33 | 123 | ||
| Станишівська нс | 16* | 24 | 10 | 60 | 39 | 58 | 181 | ||
| Старосоколівська п | 17 | 9 | 5 | 14 | 15 | 20 | 58 | ||
| Сукачівська нс | 54 | 36 | 30 | 34 | 35 | 40 | 145 | ||
| Федорівська п | – | – | – | 12 | 13 | 15 | 40 | ||
| Феневицька с | 78 | 40 | 20 | 43 | 70 | 60 | 213 | ||
| Хочівська п | – | – | 11 | 17 | – | 28 | |||
| Шпилівська нс | 48 | 26 | 15 | 33 | 49 | 20 | 128 | ||
[ДАКО: Ф. Р-5634. – Оп. 1. – Спр. 421, 422; Ф. Р-144. – Оп. 1. – Спр. 2541. – Арк.1-41].
До цих даних можна додати, що станом на 30 грудня 1940 року в 1 – 4 класах шкіл східних областей навчалося: початкові: – 665.755 учнів, неповносередніх – 1.117.556 і середніх – 840.038, усього– 2.623.349 учнів [ЦДАВОВУ: Ф. 318. – Оп. 1. – Спр. 1370. – Арк. 4 – 6].
А мало бути принаймні на мільйон більше.
У цілому ж наш аналіз наповненням перших класів сільських загальноосвітніх шкіл України після 1933 року дає підставу стверджувати, що 30 – 40 відсотків дітей, народжених у 1925-1932 роках в УСРР, не сіли за парти, починаючи з 1933-го. Якщо врахувати, що за 1924 – 1932 роки на світ появилося близько 10 мільйонів осіб (1924 – 1.162,9тисячі, 1925 – 1.196,8, 1926 – 1.207,9, 1927 – 1.184,4, 1928 – 1.139,3, 1929 – 1.080,0, 1930 – 1.023,0, 1931 – 975,3, 1932 – 782,0 [Природний рух людности України в 1929 р. – Харків: Господарство України, 1932. – С. 13; ЦДАГОУ: Ф. 1. – Оп. 20. – Спр. 7163. – Арк. 16]– цей приріст відбувався головним чином за рахунок села), то цілком вірогідним є втрата у 1932–1933 роках щонайменше 3 мільйонів першокласників і майбутніх школярів початкових класів. А якщо додати до цих жертв Голодомору і тих, хто в 1933 належав до середнього і старшого шкільного віку, то матимемо ще мінімум півмільйона жертв.
Ось чому, виходячи з того, що втрати тільки дітей дошкільного і шкільного віку становили щонайменше 3,5 мільйона осіб, вважаємо цілком реальним, що мінімум 7 мільйонів населення УСРР стали жертвами Голодомору-геноциду 1932–1933 років.
ПОСИЛАННЯ:
- Державний архів Вінницької області
- Державний архів Дніпропетровської області.
- Державний архів Київської області
- Державний архів Полтавської області
- Державний архів Черкаської області.
- Центральний державний архів вищих органів влади та управління України
- Центральний державний архів громадських об’єднань України.
- Всесоюзная перепись населения 1937 года. Материалы для докладчиков. – М.: ЦУНХ, 1936.
- Голос Присеймів’я (Бахмач). – 1993.
- Дворічанський край (Дворічна).
- Життя і слово (Остріг). – 1993.
- Зоря (Овруч).
- Маньджурський вістник (Харбін).
- Перковський Л., Пирожков С. Демографічні втрати УРСР у 30-ті роки // Укр. історичний журнал.
- Подільські вісті (Хмельницький).
- Природний рух людности України в 1929 р. – Харків: Господарство України, 1932.
- Сергійчук В. Голодомор 1932 – 1933 років як геноцид українства. – Вишгород: ПП Сергійчук М. І., 2018.
- Українські вісті (Новий Ульм).
Друкується за: Сергійчук В. Українські діти в 1932–1933 роках. Проблема екзистенційного вибору під час Голодомору-геноциду : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (20 листопада 2019 р.). Київ : видавець Мельник М.Ю., 2020. С.80-108.