Путін, його поплічники, пропагандисти-агітатори десятиліттями ліпили “новий російський натовп”. Головною об’єднавчою ідеєю цього соціального покруча стали “визволення російськомовних від бандерівців”, знищення “українців-бандерівців”, і, насамкінець, “денацифікація України”. Систематично залякуючи росіян загрозою військового нападу з боку країн Заходу та «бандерівської України», чорна та сіра російська пропаганда маскувала, тим самим, занепад та деградацію «імперії». Путінський режим, як і тоталітарний комуністичний, культивував бідність як чесноту. Пересічні росіяни призвичаїлися до поганого побуту, бездоріжжя, секондгендівського одягу, помітна частина з них ніколи не бачила цивілізованої вбиральні. У часи існування СРСР активна асиміляція та масова русифікація вже посприяли створенню нової історичної спільноти – «радянського народу», зі специфічною психологією – задовольнятися малим. Тими ж самими методами Росія, як правонаступниця СРСР, сформувала «рашистський народ». Агресивна та безапеляційна пропаганда, контрольовані владою засоби масової інформації, маніпуляції у соціальних мережах, остаточно перемішали все у головах росіян. 24 лютого 2022 року до України вдерся неосвічений, жорстокий, ниций натовп (військом цю зграю назвати не можна).
Опинившись на українській землі російські окупанти почали вбивати і тортурувати чоловіків, ґвалтувати жінок, позбавляти життя дітей і підлітків. Російські вбивці посягнули на святе – життя українських дітей. Типологізуючи ґвалтівників психологи вирізняють серед них «садистських ґвалтівників» (таким притаманна парафілія (сексуальний садизм) та «злих ґвалтівників», що використовують зґвалтування як акт покарання проти когось. В Україні зараз ми маємо справу із огидними злими ґвалтівниками, які вирішили, що сексуальним насиллям вони можуть «покарати» цілу соціальної групи, а саме – українських жінок і дітей. Російські воєнні злочинці ґвалтують жінок щоб передати страх усьому цивільному населенню, щоб залякати і морально знищити українців. Ми не говоримо про відсутність здатності до емпатії, ми говоримо про геноцид.
У традиційному українському суспільстві найстрашнішим злочином вважалося дітовбивство. У вихованих на «Домострої» росіян було по іншому. Варто зауважити, що в російській мові слово «ребенок» походить від слів «раб», «работа», «рабство». Для мешканців Росії ребенок буквально – маленький раб. В українській мові слово дитина походить із праслов’янського «годоване груддю».
Неважко помітити колосальну ментальну різницю, яка відмежовує українців від росіян у питаннях землеволодіння, землекористування, самоврядування, санітарно-гігієнічних норм та ін. Народні приказки найкраще засвідчують базові цінності українців: Той пан, хто все собі робить сам; Як будемо робити, так буде й родити; Зароблена копійка – краща за крадений карбованець; Які мамка та татко, таке буде й дитятко. Зрештою: Рад би до дітей небо прихилити та зорями вкрити!
Будь-яка нормальна людина відчуває зніяковіння та навіть огиду, коли дізнається про те, що окупанти телефонують на росію, повідомляють про кількість вкраденого, розповідають, як вони знущаються над українцями, руйнують їхні оселі і життя, а у відповідь чують схвальні слова від російських матерів і дружин перемішані з брудною лайкою та матюками. Україна не росія! Між нами величезна прірва. Справжнє цивілізаційне провалля, яке відділяє українців від росіян, особливо у світоглядних і культурних аспектах.
Упродовж значної частини ХХ ст. над українськими дітьми знущався комуністичний режим. Свого апогею ці знущання набрали піл час Голодомору-геноциду 1932–1933 років. Психологічний терор, примусове позбавлення українців продуктів харчування, адміністративна і соціально-економічна ізоляція територіально-адміністративних одиниць з метою винищення, доведення дітей до пекельної межі страждань і мученицької смерті від голоду. Тоді в мільйонів українських дітей комуністичний тоталітарний режим та його очільники відібрали життя, а у тих, що вижили – украли дитинство. Ті, хто зумів пережити Голодомор, були позбавлені родинного тепла, любові, затишку, відчуття захищеності. Імена багатьох загиблих дітей так і залишилися невідомими.
Напередодні Голодомору совєцька влада масово вилучала українських дітей з їхніх родин. Це відбувалося, зокрема, за допомогою розгалуженої системи дитячих будинків, до яких відправляли дітей розкуркулених батьків. У 2022 р. російські окупанти хочуть знову незаконно відбирати в українців дітей. Є інформація про те, що примусово вивезених із України дітей-сиріт російська влада планує віддавати «на всиновлення» до російських родин. Хвороблива уява рашистів малює собі картини того, як це допоможе зробити з маленьких українців – москалів.
Голодомор-геноцид 1932–1933 років – є безпрецедентним злочином у світовій історії. Протягом майже 90 років українці намагаються усвідомити й подолати наслідки колективної історичної травми та закликали світ визнати Голодомор – злочином геноциду. Проте «непокаране зло» повернулося, щоб «переконати» тих українців, котрі продовжували озвучувати брехливі, маніпулятивні тези путіністів про «братній російський народ», «радянський народ переможець», «богообрану росію», «таємничу російську душу», «будівельників Третього Риму і Нового Єрусалиму» і знову вчинити злочин геноциду проти української нації. Зґвалтування та вбивство українських дітей, підлітків, жінок диявольським російським натовпом зобов’язує цивілізований світ покарати кожного. Цивілізовані народи повинні створити інституцію, яка буде розшукувати, затримувати й передавати до трибуналу російських катів, які вчинили геноцид на українській землі.
Українському громадянському суспільству, науковцям, лікарям-психіатрам, психологам необхідно об’єднати зусилля, щоб надати постраждалим професійну допомогу в подоланні травматичного досвіду, негативних емоцій.
Насамкінець хочу звернутися до тих, кого сьогодні уважають “світовими лідерами”. Сьогодні ви боїтеся “закрити небо”, передати українцям танки та літаки. Ви жахаєтеся Третьої світової війни. А хіба її немає? Так, ви допомагаєте нам, але в Україні крім військових злочинів чиниться злочин ГЕНОЦИДУ!
ЗУПИНІТЬ ВІЙНУ! ЗУПИНІТЬ І ВИЗНАЙТЕ ГЕНОЦИД!
Світлана Маркова