Інститут Дослідження Голодомору

Про нас

Інститут дослідження Голодомору створено в 2018 році. Інститут створено як філіал Національного музею Голодомору-геноциду. Він є першою державною інституцією, що займається дослідженням найбільшого злочину комуністичного тоталітарного режиму – Голодомору-геноциду. Основними завданнями Інституту є здійснення наукових досліджень з історії Голодомору-геноциду української нації, зокрема передумов, перебігу, пролонгованих наслідків (політико-правових, соціально-демографічних, суспільно-економічних, трансґенераційних, медичних, психологічних тощо), а також з історії штучних масових голодів 1921–1923 рр. та 1946–1947 рр. Науковці інституту, використовуючи міждисциплінарний підхід, враховуючи напрацювання істориків, політологів, демографів, соціологів, психологів та інших фахівців, досліджують втрати, динаміку, рух населення, міграційні процеси, репресії, опір, зміни соціальної, національної, етнодемографічної структури, правові обставини вчинення злочину геноциду.

Історичні дослідження Голодомору-геноциду є фундаментальним напрямом у роботі Інституту. Вони охоплюють увесь спектр наукової діяльності – від архівного пошуку історичних джерел, їхнього атрибутування, аналізу, систематизації до оприлюднення результатів дослідження у вигляді монографій, наукових статей, тез конференцій, введення до наукового обігу виявлених архівних документів у формі збірників документів і матеріалів тощо. Наші дослідники корелюють власні дослідницькі практики із сучасними науковими концепціями у вивченні різних ознак злочину геноциду українців та його наслідків. Науковці Інституту плідно працюють над науково-дослідною темою «Голодомор-геноцид: історико-правові, соціально-демографічні, психологічні, культурні наслідки та комеморативні практики», що має бути завершена до 90-х роковин Голодомору-геноциду.

Працівники Інституту беруть участь в організації конференцій, круглих столів, семінарів, форумів, воркшопів, панельних дискусій; також у науково-пошукових експедиціях Національного музею Голодомору-геноциду з метою пошуку та систематизації матеріалів з усної історії, у межах тематики, пов’язаної з Голодомором-геноцидом; науковому комплектуванні фондових колекцій Національного музею. Протягом 2019 р. співробітники Інституту взяли участь в низці наукових заходів: Національному форумі «Українська державність: витоки, етапи становлення та розвитку (м. Київ, квітень 2019 р.); Міжнародній науковій конференції «Степова Україна ХІХ–ХХ століття» (м. Запоріжжя, травень 2019 р.); Всеукраїнській науковій конференції молодих вчених, аспірантів та студентів «Проблеми регіональної історії України» (м. Херсон, травень 2019 р.); семінарі-конференції «Голодомор 1932–1933 рр.: краєзнавчий контекст. Проблеми дослідження та суспільного розуміння» (м. Львів, вересень 2019 р.). Інститут був ініціатором та співорганізатором проведення Міжнародної науково-практичної конференції «Проблема екзистенційного вибору під час Голодомору-геноциду» (м. Київ, листопад 2019 р.). Провідні фахівці  Інституту  взяли участь у підготовці збірки матеріалів цієї конференції.

Протягом 2019–2020 рр. було проведено фундаментальне дослідження і видано спільно з Інститутом української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України монографію «Україна й українці: ім’я як поле битви» (д.і.н., проф. В. Брехуненка). У 2019 р. презентовано науково-популярне видання «Голодомор-геноцид: термінологія». У 2020 р. вийшла друком  брошура «Міфи про Голодомор» (д.і.н., проф. В. Брехуненка) та брошура «Йосип Сталін – фельдмаршал Голодомору» (д.і.н., проф. В. Марочка).

Інститут спільно з історичним факультетом Київського Національного університету імені Тараса Шевченка розробили навчальну програму факультативного курсу «Голодомор 1932–1933 років як геноцид українського народу» для учнів 10–11 класів. Співробітники Інституту підготували перший в Україні навчально-методичний посібник «Голодомор 1932–1933 рр. – геноцид української нації» для вчителів історії та громадянської освіти. За ініціативи Інституту було запроваджено гуртки з вивчення Голодомору-геноциду у Хмельницькій гімназії №1 імені Володимира Красицького та Хмельницькому торговельно-економічному коледжі КНТЕУ, також ці заклади освіти є базою для апробації навчально-методичного посібника.

Протягом 2019–2020 рр. було зібрано документи у центральних державних та Чернігівському обласному архівах, опрацьовано обласні та районі газети Чернігівщини. У листопаді 2020 р. заплановано презентацію збірника документів і матеріалів «„Чорні дошки” України. Чернігівська область». У збірнику буде представлено понад 600 архівних документів та інформаційних матеріалів про застосування репресії занесення на «чорну дошку», розлога історична довідка, ґрунтовний науково-довідковий апарат. Незабаром побачить світ збірник документів докторки історичних наук, професорки Н. Романець  «Голодомор-геноцид 1932–1933 р. у Дніпропетровській області: масштаби, наслідки».

Науковці Інституту презентують результати своїх досліджень на вебсайті Інституту та у соцмережах. Спільно з Національним музеєм та у співпраці з Національним університетом імені Тараса Шевченка було організовано літню і зимову історичні школи «Голодомор: знати, щоб жити». Формується електронна база архівних документів з тематики Голодомору-геноциду.

У 2020 р. планується четверта Міжнародна науково-практична конференція «Міждисциплінарні підходи в дослідженнях Голодомору-геноциду». Її робота відбуватиметься за такими напрямами: соціально-економічні, суспільно-політичні, правові, демографічні, морально-психологічні складові та пролонговані наслідки Голодомору-геноциду 1932–1933 рр. в Україні; конвергенція результатів досліджень із тематики Голодомору-геноциду науковців у галузі історії, політології, права, медицини, статистики, соціології, криміналістики, педагогіки, антропології, історичної демографії, соціальної психології, історичної географії; пам’ять про Голодомор: наукові дослідження, інструменталізація у політиці, праві, історії, демографії; усна історія: повсякдення українців у роки Голодомору-геноциду.

 

 

 

Голодомор є класичним прикладом радянського геноциду, найдовшого й наймасштабнішого експерименту з русифікації, а саме — винищення української нації.

Рафаїл Лемкінюрист, автор терміну «геноцид»