Новини та анонси

До роковин Голодомору-геноциду 1932-1933 рр.
До 87-ї річниці Голодомору-геноциду 1932-1933 рр. директор Інституту дослідження Голодомору  Світлана Маркова провела інтерв’ю для видання “Країна”.
  В ході розмови Світлана Маркова висвітлила основні напрями роботи Інституту дослідження Голодомору, окреслила перспективи роботи даної наукової установи. Зокрема було зазначено, що Інститут дослідження Голодомору створено в 2018 році як філіал Національного музею Голодомору-геноциду на запит українського суспільства. Він є першою державною інституцією, яка займається комплексним дослідженням злочину комуністичного тоталітарного режиму – Голодомору-геноциду. Основними завданнями Інституту є здійснення наукових досліджень з історії Голодомору–геноциду української нації, зокрема передумов, перебігу, пролонгованих наслідків (політико-правових, соціально-демографічних, суспільно-економічних, трансґенераційних, медичних, психологічних тощо), а також з історії штучних масових голодів 1921–1923 рр. та 1946–1947 рр.В Інституту працює 21 провідний фахівець з тематики Голодомору-геноциду, з яких 6 докторів історичних; 1 – юридичних наук; 8 кандидатів історичних; 2 – економічних наук; 1 – географічних. Плідну науково-дослідну роботу проводять доктори наук, професори Дмитро Білий, Володимир Василенко, Василь Марочко, Ольга Мовчан, Світлана Маркова, Наталля Романець; кандидати наук Наталля Андрусишин, Марія Бачинська, Дмитро Байкєніч, Андрій Козицький, Катерина Лук’янець, Наталля Петрова, Роман Подкур, Світлана Старовойт, Тетяна Швидченко, Інна Шугальова. Науковці Інституту, використовуючи міждисциплінарний підхід, враховуючи напрацювання істориків, політологів, демографів, соціологів, психологів та інших фахівців, досліджують втрати, динаміку, рух населення, міграційні процеси, репресії, опір, зміни соціальної, національної, етнодемографічної структури, правові обставини вчинення злочину геноциду.

Протягом двох років науковці Інституту опрацювали широку джерельну базу у 3 центральних, 8 обласних, 1 галузевому архівах  (105 фондів,  273 описи, 1010 справ, 11 500 аркушів); значний масив наукових досліджень українських і закордонних вчених; мартирологи; сотні спогадів з метою підготовки матеріалів комплексної експертизи та з’ясування імен місцевих активістів, уповноважених, виконавців; остаточно й переконливо доведено злочинний характер комуністичного тоталітарного  режиму. Науковці Інституту корелюють власні дослідницькі практики із сучасними науковими концепціями у вивченні різних ознак злочину геноциду українців та його наслідків.

Активно працюють над науково-дослідною темою «Голодомор-геноцид: історико-правові, соціально-демографічні, психологічні, культурні наслідки та комеморативні практики», яка має бути завершена до 90-х роковин Голодомору-геноциду.

Співробітники Інституту взяли участь у роботі 21 конференції, 15 круглих столах, 5 форумах,  6 панельних дискусіях; також у науково-пошукових експедиціях Національного музею. Як-от у Національному форумі «Українська державність: витоки, етапи становлення та розвитку (м. Київ, квітень 2019 р.); Міжнародній науковій конференції «Степова Україна ХІХ–ХХ століття» (м. Запоріжжя, травень 2019 р.); семінарі-конференції «Голодомор 1932–1933 рр.: краєзнавчий контекст. Проблеми дослідження та суспільного розуміння» (м. Львів, вересень 2019 р.); у роботі Національного круглого столу «В єдності сила» (м. Одеса, 2020 р.) та ін.

Інститут є ініціатором та співорганізатором проведення Міжнародної науково-практичної конференції «Проблема екзистенційного вибору під час Голодомору-геноциду» (м. Київ, листопад 2019 р.); «Поділля в добу непу 1921–1928 рр.» (м. Хмельницький, 2020 р.); онлайн-дискусії «Винищення Батурина: зміна цивілізаційного вектора» (м. Київ, 2020 р.); «Міждисциплінарні підходи у дослідженні Голодомору-геноциду» (м. Київ, 2020 р.).

Науковцями Інституту у 2020 році було опубліковано та подано до друку 19 наукових статей з тематики Голодомору-геноциду.

Інститут спільно з історичним факультетом Київського Національного університету імені Тараса Шевченка розробили навчальну програму факультативного курсу «Голодомор 1932–1933 років як геноцид українського народу» для учнів 10–11 класів. У 2020 р. підготували до друку перший в Україні навчальний посібник для вчителів історії та громадянської освіти «Голодомор 1932-1933 рр. – геноцид української нації»; археографічне видання «Чорні дошки» України. Чернігівська область» (у збірнику буде представлено понад 600 архівних документів та інформаційних матеріалів про застосування репресії занесення на «чорну дошку», на підставі зібраних матеріалів вперше в Україні створено найбільший перелік об’єктів, які занесені на «чорні дошки», дані об’єкти нанесено на спеціально створені карти районів тогочасної Чернігівської області (близько 30 карт); збірку документів «Голодомор геноцид 1932-1933 рр. у Дніпропетровській області: масштаби, наслідки».

За ініціативи Інституту було організовано гуртки з вивчення Голодомору-геноциду у Хмельницькій гімназії №1 імені Володимира Красицького та Хмельницькому торговельно-економічному коледжі КНТЕУ, також ці заклади освіти стали базою для апробації вищезгаданого навчально-методичного посібника «Голодомор 1932-1933 рр. – геноцид української нації».

Спільно з Національним музеєм та у співпраці з Національним університетом імені Тараса Шевченка було організовано літню і зимову історичні школи «Голодомор: знати, щоб жити».

Науковці Інституту плідно співпрацюють з навчальними закладами України: Київським національним університетом ім. Т.Шевченка, Кам’янець-Подільським національним університетом імені Івана Огієнка, Запорізьким національним університетом, Чернівецьким національним університетом імені Юрія Федьковича,  Хмельницьким торговельно-економічним коледжем Київського національного торговельно-економічного університету, Хмельницьким обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти та іншими навчальними установами.

Науковці Інституту презентують результати своїх досліджень на вебсайті Інституту та в соцмережах: Twitter, Telgramm, Facebook. У мережі Facebook Інститут має понад 10 тис. підписників, охоплення з 7 жовтня до 3 листопада понад 160 тис. осіб.

19 листопада 2020 р. на базі Інституту відбудеться четверта Міжнародна науково-практичної конференція «Міждисциплінарні підходи в дослідженнях Голодомору-геноциду» у роботі якої мають прийняти участь 75 науковців з України; 2 зі США; 2 – Республіки Польщі; 1 – Королівства Іспанії; 1 – Чеської республіки; 1 – Австралії; 1 – Канади.

Активною є міжнародна робота Інституту. Проводяться вебінари із провідними діячами з тематики Голодомору-геноциду: професором Квебецького університету в Монреалі Романом Сербіним, науковцями університету м. Індіана Ukrainian studies Organization at Indiana University, Коледжем Бернардинців (Collège des Bernardins)  та Платформою Європейської пам’1яті та сумління ( the Platform of European Memory and Conscience). Продовжується плідна співпраця із Світовим Конгресом Українців та Фундацією Українського Голодомору-геноциду (Чикаго, США).

 

Можемо стверджувати, що діяльність Інституту дослідження Голодомору спрямована на діалог та плідну науково-дослідну роботу, що сприятиме поглибленню знань суспільства про Голодомор-геноцид, вчинений комуністичним тоталітарним режимом.

Світлана Маркова доктор історичних наук, доцент, почесний професор МКА, відмінник освіти України, член Національної спілки краєзнавців України, лавреат премії «За подвижництво у державотворенні імені Якова Гальчевського». На сьогодні, авторка 118 статей, 4 монографій; 4 навчально-методичних посібників; співавторка 3 підручників, зокрема з історії України та Культурології; 4 монографій у співавторстві. Загальна кількість публікацій на тему Голодомору-геноциду на тепер становить 68 одноосібних наукових статей; 2 розділи (у співавторстві) у «Національній книзі пам’яті жертв Голодомору 1932–1933 років в Україні (Хмельницька область)»; 2 одноосібні і 2 монографії у співавторстві.очолює Інститут дослідженн Голодомору з липня 2020 р.   Темою Голодомору-геноциду пані Світлана займається 30 років, зокрема вивчає пролонговані наслідки (суспільно-економічні, політичні, морально-психологічні) тощо. У 1993 р. вперше оприлюднила архівні матеріали про Голодомор на Хмельниччині. У 2002 р. захистила кандидатську дисертацію «Голодомор 1932–1933 рр. на Поділлі», зокрема дослідила специфіку Голодомору в прикордонній смузі. Була авторкою та ведучою на обласному телебаченні 6 науково-публіцистичних програм «В апогеї зла», де обговорювалися питання передумов, перебігу, пролонгованих наслідків для українського суспільства Голодомору-геноциду, червоного терору, репресій тощо. Протягом 2003–2010 рр.  ініціювала та організувала 8 наукових зібрань у Хмельницькому, зокрема і на базі Хмельницького інституту МАУП, на яких висвітлювалися питання катастрофічних наслідків Голодомору-геноциду для українського народу.

За останні 10 років, на основі сучасних загальнонаукових і спеціальних методів дослідження, обґрунтувала концепт українського парагромадянського селянського суспільства;  комплексно висвітлила та проаналізувала процес формування і функціонування елементів парагромадянського селянського суспільства на початку ХХ ст. та їхній злам унаслідок політики комуністичного тоталітарного режиму тощо. Підсумком наукових досліджень згаданого періоду стали 42 статті та  одноосібна монографія «Суспільні та політичні трансформації в українському селі в контексті формування тоталітарної системи (1917–1933 рр.)». Також колективна монографія «Великий перелом» на селі. Фінал селянської революції (1929–1933 рр.)», українських дослідників С. Калінкіної, С. Корновенка, Н. Романець, до якої було включено розділ С. Маркової «Формування «нової людини» як засіб одержавлення селянського соціуму».

У 2016–2019 рр., працюючи у Хмельницькому обласному інституті післядипломної педагогічної освіти ініціювала проведення панельних дискусій: «Витоки формування та становлення громадянського суспільства в Україні: історія для сьогодення»; «Насилля комуністичного та нацистського режимів в Україні. ХХ ст.»; «Насилля комуністичного режиму в Україні. Пролонговані наслідки і латентні складові Голодомору 1932–1933 рр.»; «Голодомор-геноцид 1932–1933 рр.: пролонговані наслідки, латентні складові» та ін.

Ініціювала встановлення перших в області каменів спотикання (на території Хмельницького інституту ОІППО) у вінок світлої пам’яті жертв Голодомору, сталінських репресій.

 

 

 

 

Семінар для Гільдії Гідів (Guides Guild)

Музей Голодомору вже вдруге провів cемінар для Гільдії Гідів (Guides Guild)  в рамках меморандуму про співпрацю. Через карантинні умови подія відбувалася в онлайн-режимі. Спілкування тривало аж 5(!) годин. Гіди переглянули...

«Найважливішим видом соціальної пам’яті є пам’ять нації про своє минуле»

Про пам’ять нації і кількість жертв Голодомору кореспонденту АрміяInform розповіла очільниця Інституту дослідження Голодомору, докторка історичних наук та громадська діячка Світлана Маркова.  «Пишаюся ініціативою встановлення перших в області “каменів спотикання” у вінок...

Лекції для гідів

09 березня 2021 р. заступницею директора Інституту дослідження Голодомору кандидаткою історичних наук Іриною Батирєвою було прочитано освітні лекції  для міських гідів. Лекторка грунтовно розповіла про передумови, причини, перебіг та наслідки...

Деміфологізація історії Криму.

Кримський півострів як мозаїка племен, етносів і народів. Так, столицю Кримської Скіфії, на місці сучасного Сімферополя, греки називали Неаполем; а Чорне море деякий час називали Скіфським. Як і коли сформувався...

Зустрічі із науковими партнерами

Сьогодні до Інституту дослідження Голодомору завітав письменник, публіцист, громадський діяч, дослідник злочинів комуністичного тоталітарного режиму Богдан Теленько. (на фото з права на ліво: заступник директора Інституту дослідження Голодомору Іван Петренко,...

До дня спротиву окупації АР Крим та міста Севастополя

26 лютого в Україні – День спротиву окупації АР Крим та міста Севастополя. Старший науковий співробітник Інституту дослідження Голодомору, член Крайової ради українців Криму Андрій Іванець в інтерв’ю для інформагенства...

День скорботи і пам’яті кримськотатарського лідера Номана Челебіджіхана

Старший науковий співробітник Інституту дослідження Голодомору сьогодні дав інтерв’ю для  передачі “Доброе утро, Крым!” на радіо “Крим.Реалії” з Сергієм Мокрушиним про те 23 лютого – свято чи трагедія. Нагадав, що...

Співпраця науковців Інституту із провідними видавцями України

Керівниця відділу реалізації видавництва “Смолоскип”, директорка книгарні “Смолоскип” Погинайко Ольга Павлівна. Щира подяка видавництву “Смолоскип”, з яким маємо постійну співпрацю. Дякуємо за передані книжки до нашого Інституту. Сподіваємося, що наша...
1 2 3 6