Публікації

ДИСКУРС ПРО ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО. УКРАЇНСЬКЕ ПАРАГРОМАДЯНСЬКЕ СЕЛЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО, САМОВРЯДНІ ІНСТИТУЦІЇ УКРАЇНЦІВ ТА ЇХНЯ РУЙНАЦІЯ В РОКИ ГОЛОДОМОРУ-ГЕНОЦИДУ

Результати цього дослідження С. В. Маркової були використані в розробці науково-методичного забезпечення нових спеціальних і факультативних курсів «Сучасне громадянське суспільство», «Декомунізація в Україні», «Децентралізація та створення ОТГ в сучасній Україні як повернення до традицій самоврядування українців» у Хмельницькому обласному інституті післядипломної педагогічної освіти. Варто зауважити, що курс за вибором «Голодомор 1932–1933 рр. – геноцид українського нації» не лише логічно доповнює курс «Історії України», але й може бути в нагоді тим, хто викладає...
Читати далі

Процеси українізації на Кубані в 20-30-х рр. ХХ ст.

Білий Д.Д. провідний науковий співробітник Інституту дослідження Голодомору (Київ, Україна)     Процеси українізації на Кубані в 20-30-х рр. ХХ ст. У статті розглядаються процеси відродження української культури та освіти, які розгорнулися серед українського населення Північного Кавказу (переважно – Кубані) в 20-30-х рр. ХХ ст. У статті висвітлюються підстави цього розвитку та структури, які його забезпечували, як на рівні стихійної ініціативи місцевих українців, так і завдяки певних офіційних заходів  та...
Читати далі

СЕЛЯНСЬКІ САМОСУДИ 1933–1936 рр.: ПРИЧИНИ, МАСШТАБИ, НАСЛІДКИ (Наталя Романець)

У вітчизняному історіографічному просторі тема селянських самосудів 1933–1936 рр. належить до малодосліджених. Науковці висвітлювали її побіжно, передусім у контексті встановлення наслідків Голодомору. Виключенням стала стаття С. Дровозюка, в якій селянські самосуди 1917–1930 рр. характеризуються як «соціально-психологічний феномен», що дозволяє «увійти у світ селянських правових уявлень і почуттів».
Читати далі

РЕПРЕСИВНІ ЗАХОДИ ЩОДО ЗАХИСТУ «СОЦІАЛІСТИЧНОЇ ВЛАСНОСТІ» В УКРАЇНСЬКОМУ СЕЛІ (1930-1936 рр.) – Наталя Романець

Тема протистояння влади і селянства у добу сталінської модернізації аграрного сектора протягом останніх років перетворилася на одну з провідних у вітчизняній та зарубіжній історіографії. Важливість дослідження цієї проблеми зумовлена тим, що дозволяє спростувати ряд міфів, що міцно вкоренилися у громадській думці українського суспільства.
Читати далі

ХЛІБОЗАГОТІВЕЛЬНІ КАМПАНІЇ 1931/ 1933 р. ТА ОСОБЛИВОСТІ ЇХ ЗДІЙСНЕННЯ НА ДНІПРОПЕТРОВЩИНІ (Н. Р. Романець)

Хлібозаготівлі 1931/1933 р. історики вважають безпосередньою причиною Голодомору, тому аналіз їх механізму дозволяє більш  повно реконструювати ті трагічні події на Дніпропетровщині. Як свідчать численні документи, система заготівель 1931/1933 р. за своїм механізмом суттєво відрізнялась від заготівель попереднього і наступних періодів.
Читати далі

РЕПРЕСІЇ ЯК ІНСТРУМЕНТ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЛОКАДИ УКРАЇНСЬКОГО СЕЛА В УМОВАХ ГОЛОДОМОРУ 1933 р. (Наталя Романець)

Як свідчать архівні документи, важливим напрямом репресивної діяльності сталінського режиму в умовах Голодомору 1933 р. стало забезпечення інформаційної блокади. Про голод та пов’язані з ним явища – безпритульність, інфекційні захворювання, випадки голодних смертей, канібалізму – не мали дізнатися ні громадяни Радянського Союзу ...
Читати далі

УКРАЇНСЬКІ ДІТИ В 1932–1933 РОКАХ (В. Сергійчук)

У статті розповідається про втрати дітей під час Голодомору-геноциду 1932 – 1933 років, що є складовою загальних жертв української нації в цей період. Зокрема, через брак статистичних даних пропонується визначити кількість померлих дітей через наповнення перших класів у 1933 – 1940 роках уродженцями 1925 – 1932 років, які мали 8-річними вперше прийти до школи.
Читати далі

ДИТЯЧА СМЕРТНІСТЬ В РОКИ ГОЛОДОМОРУ 1932-1933 рр. (НА ПРИКЛАДІ ЗАПОРІЗЬКОГО КРАЮ) – Федір Турченко, Інна Шугальова

В статті проаналізовано прецедент масової дитячої смертності в роки Голодомору в Будинку немовлят в м. Запоріжжя. Охарактеризовано динаміку та причини смертності, вік та національність загиблих. На основі свідчень очевидців, висвітлено особливості утримання дітей у притулку та місця поховання загиблих.
Читати далі

THE HOLODOMOR OF 1932–1933 IN PODILLYA AND SOUTHEASTERN VOLYN: LATENT COMPONENTS (Svitlana Markova)

The purpose of research – the analysis of new and already published archival materials, recollections of the Holodomor-genocide eyewitnesses and finding out the prolonged consequences of the impact of Communist regime on the fate of those interviewed and repressed.
Читати далі