І постала Русь-Україна для боротьби добра і зла, світла і темряви

Славетний Київ, який Оноре де Бальзак називав “вічним містом” було засновано у 482 р., проте є історики, котрі вважають, що  Києву –  2 500 років.

Скандинавські писемні джерела називали Русь “Країна городів (міст)”.

Київ (Київ-Кенуґард, як і Константинополь-Міклаґард) належав до найбільших ґардів Європи. Населення середньовічного Києва коливалося в межах 50 тисяч. Увесь час існування Київ є основним урбаністичним центром східноєвропейського регіону, осередком формування української нації. У свідомості українців Київ асоціюється зі словами віче, громада, “Руська правда” тощо.

Князі і князівна Аскольд і Дір, Олег, Ігор, Ольга вигравали і програвали війни, відкривали посольства в Константинополі, збільшували територію Русі. У 867 р. Константинопольський патріарх Фотій заснував першу єпархію для слов’ян і варягів. У 882 р. перший літописний спогад про Любеч, у 907 – про Чернігів і Переяслав.

У 964 р. сталося княжіння у Києві Святослава Ігоровича, переможні походи проти хозар на Дон і Північний Кавказ; підпорядкування в’ятичів на Оці і Тмутаракані (Тументархана) на Тамані, вдалий похід на Волзьку Булгарію, знищення Хозарського каганату, підпорядкування ясів і касагонів на Північному Кавказі, похід на Балкани. «Не посоромимо землі руської!» гукав Святослав. «Не посоромимо, не посоромимо» відповідали русичі.

У 980 р. почалося князювання у Києві Володимира Святославовича. Князь відразу узяв під контроль торговельні шляхи по Бугу – Віслі і Німану; уклав союзи з Волзькою Булгарією, Візантією. Прийняв християнство. Митрополитом у Києві стає грек Феофілакт. Було здобуто Херсонес і візантійську принцесу Ганну. Побудовано першу кам’яну церкву Успіння Богородиці (Десятинну). У 992 р. князь збудував Білгород (на р. Ірпінь). У 1011 р. ймовірно почалося будівництво Софійського собору у Києві. Наостанок похід на Новгород.

У 1037 р. завершується будівництво Софійського собору. Головний митрополичий храм Русі-України, присвячений Софії – Премудрості Божій. У софійному храмі, софійного початку буття було засновано одну з найбільших бібліотек Європи (там можна було прочитати праці Платона, Піфагора, Геродота, Сократа та ін.). Натепер збереглося близько 260 кв. м мозаїк та 3000 кв. м фресок періоду Русі-України. Собор Святої Софії був усипальницею князів, зокрема Ярослава Мудрого.

У 1039 – 1047 рр. за Ярослава Мудрого маємо перший союз Русі та Польщі. У 1044 р. донька князя Ярослава Анна стає дружиною короля Франції Генріха. Анна Регіна пролонговано вплинула на плин французького двору й не лише.

Старший син Генріха та Анни Филип у 1060 р. став королем і перебував на чолі держави 48 років до своєї смерті у 1108 р. Його прямі нащадки правили Францією впродовж багатьох століть – аж до Французької революції. Нащадки Гуго – молодшого сина Анни та Генріха, стали правителями Шотландії й Англії. Завдяки сучасним науковим дослідженням українськими вченими було встановлено неперервний династичний зв’язок по лінії королеви Анни із її Королівською Величністю Єлизаветою ІІ».

У 1051 р. новим митрополитом стає Іларіон. Фундується Печерський монастир. Києво-Печерська лавра – душа України, що знайшла притулок у серці, а серце потребує звільнення від московитських символів.

У 1072 р. вірогідна дата затвердження Правди Ярославичів.

У 1097 р. з’їзд князів у Любечі, вирішено питання про наслідування від батька до сина, формально визнано принцип вотчини. У русичів формується дві форми власності. Історично українців називали орачами, хлібодарами, хліборобами, землеробами, оберігачами власної землі тощо. Українці працювали на землі, забезпечували хлібом не тільки себе, а й багато країн Європи.

Михайлівський Собор Михайлівського Золотоверхого монастиря (початок ХІІ ст.) заклав князь Святополк Ізяславович у 1108 р. Пізніше став досконалим взірцем українського бароко. За комуністичного тоталітарного режиму в 1934 р. було зруйновано. Невелика частина уцілілих фресок і мозаїк зберігається в Україні, частину було вкрадено і вивезено до росії.

Архітектура Русі-України часто технічно та художньо випереджала європейську. Київські іконописці створили власну неповторну школу, ікони якої завжди випромінювали світло, на відміну від «московської школи». Образ Оранти користувався особливим шануванням. Богоматір Велика Панагія вважалася захисницею Києва, подихом столичного міста.

1113-1125 рр. – правління у Києві Володимира Всеволодовича Мономаха.

Церква Успіння Богородиці Пирогощої (ХІІ ст.) згадується в «Слові о полку Ігоревім», побудована сином Володимира Мономаха князем Мстиславом. За комуністичного тоталітарного режиму храм було зруйновано. Відбудовано у незалежній Україні. Варто зауважити, що в Слові, написаному через 200 років після хрещення Русі-України, русичі ще добре пам’ятали своїх язичницьких богів, гукали до Дніпра-Славути та вітра-вітрила.

Кирилівська церква (ХІІ ст.) була споруджена коштом дружини чернігівського князя Всеволода Ольговича Марії Мстиславівни. На тепер збереглося майже 800 кв. м. фрескового розпису ХІІ ст. Там у ХІХ ст. Врубель написав свою «Богоматір з немовлям». А церква Спаса на Берестові, священиком якої був Іларіон, зберегла фрагменти стінопису виконані київськими і грецькими художниками. Пізніше саме Іларіон став першим київським митрополитом.

1124-1153 рр. – правління у Галичині князя Володимирка. Поява повчання дітям Володимира Мономаха.

В 1136 р. від Києва відпав Новгород.

Наприкінці ХІІ ст. після нападу Андрія Боголюбського на Київ (1169 р. він пограбував і зруйнував місто та повернувся княжити до Суздаля), північного сусіда русичі почали ототожнювати із «супостатом», а слова їхні називали «супостатськими».

1199 р. Роман Волинський об’єднав Галицьке і Волинське князівства.

Україна не Росія… Між нами величезна прірва. Цивілізаційне провалля, яке відділяє українців від росіян, особливо помітне у світоглядних і культурних аспектах. Війна – як лакмусовий папірець, показала хто є хто; на яких базисних засадах будувалися Українська і Російська держави, які зразки поведінки пропонували своїм громадянам лідери суспільної думки обох народів.

І почалася війна, війна темряви і світла… Війна ордою орків, безликим і знеособленим натовпом. Наприкінці лютого 2022 р. жахливий московитський морок оповив серце України. Ворог підійшов до Києва. Мала збутися одвічна мрія правителів Московського улусу – загарбання “Матері міст руських”.

Сучасні мученики Бучі, Бородянки, Ірпіня, Ворзеля … прийняли жахливу смерть від російських окупантів та стали невидимою захисною стіною Києва. Збройні сили України – видимою і славетною.

 

Зображення. Фрагмент діорами «Давній Київ».