Публікації

УДК 94 (477. 63) «1933/1934» Наталя Романець У статті досліджуються переселення селян в Україну у 1933-1934 рр., а також репресивна кампанія влади, спрямована проти «саботажу переселенського руху». Ключові слова: переселення, колгоспи, селянство, репресії, саботаж. В статье исследуются переселение крестьян в Украину в 1933-1934 гг., а также репрессивная кампания власти, направленная против «саботажа переселенческого движения».        Ключевые слова: переселение, колхозы, крестьянство, репрессии, саботаж.   The article is devoted to investigation of...Читати далі

Наталя РОМАНЕЦЬ провідний науковий співробтник Інституту досліджень Голодомору, д.і.н., професор   Мета дослідження полягає у висвітленні «чорнодошечного» режиму, запровадженого у Дніпропетровській області під час хлібозаготівельної кампанії 1932/33 р.:  масштабів, застосованих репресивних заходів, пропагандистських акцій, їхнього впливу на виконання хлібозаготівель, наслідків.   Методологія дослідження ґрунтується на принципах історизму, об’єктивності, усебічності. Для реалізації мети були застосовані порівняльно-історичний, проблемно-хронологічний, історико-генетичний методи. Опрацювання архівних документів здійснено завдяки методам джерелознавчого та герменевтичного аналізу.   Висновки....Читати далі

Наталя РОМАНЕЦЬ провідний науковий співробтник Інституту досліджень Голодомору, д.і.н., професор   Мета дослідження полягає у висвітленні процесу підготовки та здійснення чистки сільських парторганізацій Васильківського, Великолепетиського та Солонянського районів Дніпропетровської області як складової репресивних акцій влади під час хлібозаготівельної кампанії 1932/33 р.   Методологія дослідження ґрунтується на принципах історизму, об’єктивності, усебічності. Для реалізації мети були застосовані порівняльно-історичний, проблемно-хронологічний, історико-генетичний методи. Опрацювання архівних документів здійснено завдяки методам джерелознавчого та герменевтичного аналізу.  ...Читати далі

                                                                                    Василь Марочко провідний науковий співробітник Інституту дослідження Голодомору  філіал Національного музею Голодомору-геноциду, д.і.н., професор   Головний статистик України років Голодомору: зізнання Асаткіна Політична біографія Олександра Миколайовича Асаткіна сягає витоків становлення більшовицької партії задовго до захоплення нею влади у жовтні 1917 р. Засновник партійних осередків у м. Владимир під час першої російської революції 1905 – 1907 рр., делегат Лондонського з’їзду  РСДРП у 1907 р., у роботі якого брали участь Ленін,...Читати далі

С. В. Маркова доктор історичних наук, доцент, директор філіалу «Інститут дослідження Голодомору» Національного музею Голодомору-геноциду     Л. О. Шеремета методист філіалу «Інститут дослідження Голодомору» Національного музею Голодомору-геноциду   УКРАЇНСЬКИЙ СЕЛЯНИН-ХЛІБОДАР: ІСТОРИКО-ЕТИМОЛОГІЧНИЙ ДИСКУРС   У статті проаналізовано зміну ставлення до українського селянина-власника в совєтському соціумі; порівняно етимологію українського слова «село» і російського «деревня»; прослідковано динаміку дефініцій: «селянин», «хазяїн», «господар», «власник», «індивідуал», «приватник», «фермер», «куркуль» (у Російській імперії; Українській Народній Республіці;...Читати далі

А. В. Іванець кандидат історичних наук, старший науковий співробітник філіалу «Інститут дослідження Голодомору» Національного музею Голодомору-геноциду І. Є. Петренко кандидат історичних наук, заступник директора філіалу «Інститут дослідження Голодомору» Національного музею Голодомору-геноциду   У статті на основі широкої джерельної бази – свідчень людей, які пережили Голодомор-геноцид, опублікованих й архівних документів – проаналізовано ключові аспекти життя Києва у період організації та вчинення комуністичним тоталітарним режимом злочину геноциду української нації (1932-1933 рр.). На...Читати далі

                                                                   Голодомор – підступна зброя масового знищення, застосована сталінським режимом проти мирних людей у мирний час. Неоголошена війна забирала щодня тисячі людських життів, а цивілізована Європа мовчала, навіть не висловлювала «занепокоєння». Лідери європейських держав та міжнародні інституції бавились...Читати далі

Поетична творчість Сергія Єсеніна – автобіографічна, романтична і лірична, пересипана символами і образами. Кожен його твір емоційно-барвиста сповідь, світоглядно-колоритний дискурс та оголений нерв самобутнього поета. У 1910 – 1917 рр. він перебуває у полоні мальовничої природи його рідного села Костянтиново Рязанської губернії. У неї черпав силу і натхнення, припадав до землі у хвилини смутку і розчарувань, нестерпного душевного болю і людської зневіри. Селянський парубок, який рано відчув божу іскру поетичного...Читати далі

  Демограф Арсен Хоменко: «причина смерті – розстріл» 22 березня 1939 р. у Харкові було страчено відомого українського статистика і демографа, ученого, одного з фундаторів прикладної демографічної науки в Україні – Арсена Петровича Хоменка. Тричі його оминав «караючий меч» репресивних органів більшовицького режиму, навіть у 1935 – 1937 рр., коли ліквідовували «колишніх петлюрівців», уцілілих боротьбистів. Причиною арешту, нестерпних катувань у розстрілу казематах НКВС УРСР українського демографа став невтішний для Сталіна...Читати далі

Чеський письменник Ярослав Гашек майстерно відтворив пригоди бравого солдата Швейка, який опинявся у драматичних і водночас комедійних ситуаціях на фронтах Першої світової війни. Австрійському інженеру-хіміку Александру Вінербергеру поталанило значно менше:  влітку 1915 р. він потрапив до російського полону, згодом до казематів ЧК-ГПУ, а повернувся до Зальцбурга лише у 1934 р. Чим прислужився Україні цей пересічний громадянин Австрії, ім’я якого потрапило на скрижалі історії? Бранцями війни були десятки тисяч підданих Австро-Угорщини,...Читати далі