Публікації

Український селянин-хлібодар: історико-етимологічний дискурс (автори – Маркова С. В., Шеремета Л. О. )

С. В. Маркова доктор історичних наук, доцент, директор філіалу «Інститут дослідження Голодомору» Національного музею Голодомору-геноциду     Л. О. Шеремета методист філіалу «Інститут дослідження Голодомору» Національного музею Голодомору-геноциду   УКРАЇНСЬКИЙ СЕЛЯНИН-ХЛІБОДАР: ІСТОРИКО-ЕТИМОЛОГІЧНИЙ ДИСКУРС   У статті проаналізовано зміну ставлення до українського селянина-власника в совєтському соціумі; порівняно етимологію українського слова «село» і російського «деревня»; прослідковано динаміку дефініцій: «селянин», «хазяїн», «господар», «власник», «індивідуал», «приватник», «фермер», «куркуль» (у Російській імперії; Українській Народній Республіці;...
Читати далі

Київ у роки Голодомору-геноциду (1932-1933 рр.) (автори – І.Петренко, А.Іванець)

А. В. Іванець кандидат історичних наук, старший науковий співробітник філіалу «Інститут дослідження Голодомору» Національного музею Голодомору-геноциду І. Є. Петренко кандидат історичних наук, заступник директора філіалу «Інститут дослідження Голодомору» Національного музею Голодомору-геноциду   У статті на основі широкої джерельної бази – свідчень людей, які пережили Голодомор-геноцид, опублікованих й архівних документів – проаналізовано ключові аспекти життя Києва у період організації та вчинення комуністичним тоталітарним режимом злочину геноциду української нації (1932-1933 рр.). На...
Читати далі

Брудершафт Сталіна і  Гітлера у роки Голодомору: війна без оголошення (автор – доктор історичних наук, професор В.Марочко)

                                                                   Голодомор – підступна зброя масового знищення, застосована сталінським режимом проти мирних людей у мирний час. Неоголошена війна забирала щодня тисячі людських життів, а цивілізована Європа мовчала, навіть не висловлювала «занепокоєння». Лідери європейських держав та міжнародні інституції бавились...
Читати далі

Голод, «календарний Ленін», бунтар Махно і загадкова смерть С.Єсеніна (автор – доктор історичних наук, професор, провідний науковий співробітник Інституту дослідження Голодомору В.Марочко)

Поетична творчість Сергія Єсеніна – автобіографічна, романтична і лірична, пересипана символами і образами. Кожен його твір емоційно-барвиста сповідь, світоглядно-колоритний дискурс та оголений нерв самобутнього поета. У 1910 – 1917 рр. він перебуває у полоні мальовничої природи його рідного села Костянтиново Рязанської губернії. У неї черпав силу і натхнення, припадав до землі у хвилини смутку і розчарувань, нестерпного душевного болю і людської зневіри. Селянський парубок, який рано відчув божу іскру поетичного...
Читати далі

Демограф Арсен Хоменко: «причина смерті – розстріл» (автор – доктор історичних наук, професор, провідний науковий співробітник Інституту дослідження Голодомору В. Марочко)

  Демограф Арсен Хоменко: «причина смерті – розстріл» 22 березня 1939 р. у Харкові було страчено відомого українського статистика і демографа, ученого, одного з фундаторів прикладної демографічної науки в Україні – Арсена Петровича Хоменка. Тричі його оминав «караючий меч» репресивних органів більшовицького режиму, навіть у 1935 – 1937 рр., коли ліквідовували «колишніх петлюрівців», уцілілих боротьбистів. Причиною арешту, нестерпних катувань у розстрілу казематах НКВС УРСР українського демографа став невтішний для Сталіна...
Читати далі

Австрійський інженер А. Вінербергер – фотограф Голодомору (автор – доктор історичних наук, професор, провідний науковий співробітник Інституту дослідження Голодомору В. Марочко)

Чеський письменник Ярослав Гашек майстерно відтворив пригоди бравого солдата Швейка, який опинявся у драматичних і водночас комедійних ситуаціях на фронтах Першої світової війни. Австрійському інженеру-хіміку Александру Вінербергеру поталанило значно менше:  влітку 1915 р. він потрапив до російського полону, згодом до казематів ЧК-ГПУ, а повернувся до Зальцбурга лише у 1934 р. Чим прислужився Україні цей пересічний громадянин Австрії, ім’я якого потрапило на скрижалі історії? Бранцями війни були десятки тисяч підданих Австро-Угорщини,...
Читати далі

ДОПОМОГА ГОЛОДУЮЧИМ У ПЕРІОД ГОЛОДОМОРУ 1932-1933 рр. : МІФИ І РЕАЛЬНІСТЬ (Н. Р. Романець )

Проблема надання  допомоги голодуючим у 1932–1933 рр. є складовою історії Голодомору.  Без її висвітлення неможлива об’єктивна реконструкція тих трагічних подій. До того ж ряд провідних західних і російських дослідників  відмовляється  визнати Голодомор геноцидом, посилаючись на те, що голодуюче українське село протягом 1933 р. отримало від держави значну продовольчу допомогу.
Читати далі

Подкур Р.Ю.

До уваги читачів пропонується доповідна записка секретаря Калинівського райкому КП(б)У до секретаря Вінницького обкому КП(б)У В.Чернявського від 17 березня 1933 р., тобто у пік масових смертей.  Варто проаналізувати  як у цій записці змішалися уявні і реальні причини Голодомору.
Читати далі

ГОЛОДОМОР 1932–1933 РОКІВ ЯК ПРОЛОНГОВАНИЙ РЕЗУЛЬТАТ ПОРАЗКИ УКРАЇНСЬКИХ ВИЗВОЛЬНИХ ЗМАГАНЬ (Старовойт Світлана Володимирівна)

Період визвольних змагань українського народу протягом 1917–1921 рр. викликає багато дискусій серед фахівців і донині. Він, напевно, є одним із найгіркіших моментів в історії нашої країни, особливо з позицій набуття державності, як не до кінця реалізована спроба.
Читати далі

СЕЛЯНСЬКІ САМОСУДИ 1933–1936 рр.: ПРИЧИНИ, МАСШТАБИ, НАСЛІДКИ (Наталя Романець)

Стаття присвячена дослідженню самосудів, які набули поширення в українському селі в умовах Голодомору 1933 р. та постголодоморний період (1933 – 1936 рр.). На основі аналізу архівних документів, що вперше вводяться до наукового обігу, охарактеризовано криміногенну ситуацію в українському селі в 1933-1936 рр.
Читати далі