Наприкінці червня провідний науковий співробітник Інституту дослідження Голодомору Національного музею Голодомору-геноциду Андрій Іванець на ютубканалі “Історичний вебінар/Historical webinar” зробив доповідь “Кримськотатарський народ у період війн і революцій (1917-1920 рр.)”.

«Редактор каналу, історик з Харкова Владислав Яценко розповів про те, що канал почав висвітлення модерної історії кримськотатарського народу і запропонував розказати про один з ключових періодів його минуло – час війн і революцій 1917–1920 рр. Українське суспільство про цей період в історії корінного народу Криму знає мало, хоча саме тоді виник новітній загальнонаціональний інститут – Курултай, утвердилися сучасні національні символи кримськотатарського народу, а сам він попри драматичну суспільно-політичну та військову ситуацію суттєво просунувся по шляху модернізації. Вважаю, що поширення знань про минуле кримськотатарського народу допомагає сучасній українській політичній нації краще зрозуміти саму себе, адже кримські татари важливі актори її створення», сказав А. Іванець.

У доповіді дослідник висвітлив короткий, але один із найважливіших періодів у багатовіковій історії корінного в Криму, а відтак і в Україні, кримськотатарського народу. У період війн і революцій відбулася у 1917–1919 рр. Кримськотатарська революція, результатом якої стала потужна соціо-політична трансформація народу, створення органів національного самоврядування, підняття рівня національної свідомості, модернізація соціальних відносин, у тому числі покращення становища жінки. Попри поразку Кримськотатарської революції, яка сталася насамперед через дії зовнішніх факторів, саме у 1917–1919 рр. були створені національні інституції (Курултай) та символи (національний прапор та герб), які й сьогодні відіграють ключову роль у житті кримськотатарського народу. В період панування в Криму білих диктатур Антона Денікіна та Пєтра Врангєля (червень 1919 – листопад 1920 р.) діяльність органів національного самоврядування була заборонена, тому кримськотатарський національний рух діяв у підпіллі спираючись насамперед на структури партії «Міллі фірка».

Після доповіді відбулося її обговорення за участю науковців Харкова і Києва, співробітниці Українського інституту національної пам’яті.  Також учасники вебінару підняли питання окремих аспектів політики сучасної росії на тимчасово окупованих територіях України. А. Іванець, зокрема, зазначив, що знищення окупантами на Херсонщині українських підручників і українського книжкового фонду загалом може слугувати одним із доказів скоєння росією геноциду української нації.

Переглянути історичний вебінар можна за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=QdTDv4sY0T8

Прес-служба

Інституту дослідження Голодомору

Національного музею Голодомору-геноциду