Оприлюднена електронна версія матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції «Масовий штучний голод 1921–1923 рр. До сотих роковин», яка відбулася у Києві 30 вересня 2021 р.
Захід було організовано Міністерством культури та інформаційної політики, Національним музеєм Голодомору-геноциду, Інститутом дослідження Голодомору, Центральним державним архівом громадських організацій України, Галузевим державним архівом СБУ, Київським національним університетом імені Тараса Шевченка, низкою інших вищих навчальних закладів Одеською національною науковою бібліотекою, Фундацією Голодомору-геноциду українців (Чикаго, США), Світовим Конгресом Українців, Всеукраїнською правозахисною організацією «Меморіал» імені Василя Стуса, Міжнародною асоціацією дослідників Голодомору-геноциду. У роботі заходу взяли участь понад 40 українських і закордонних науковців, серед яких професор Квебекського університету в Монреалі (Канада) Роман Сербин.
«Масовий штучний голод 1921–1923 років поки що погано усвідомлений нашим суспільством, оскільки перебуває у тіні Голодомору-геноциду. Між тим він другий за масштабами серед створених комуністичним режимом і до певної міри є «репетицією» злочину-геноциду 1932–1933 років. У сторіччя початку цієї рукотворної катастрофи вітчизняні та закордонні науковці з ініціативи Національного музею Голодомору-геноциду та Інституту дослідження Голодомору обговорили нові дослідження у цій сфері. Оскільки сумні роковини привертають підвищену увагу суспільства, то ми оприлюднюємо у мережі інтернет матеріали конференції. Частина доповідей буде надруковано у наукових часописах», – сказала директор Інституту дослідження Голодомору Світлана Маркова.
До збірника увійшли доповіді низки дослідників, які висвітлюють різні тематичні та регіональні аспекти масового штучного голоду 1921–1923 рр., зокрема, суспільно-економічні причини цієї соціальної катастрофи та ставлення до неї Й. Сталіна, перебіг голоду на Донеччині, діяльність ВУЧК-ГПУ УСРР в 1921–1923 рр., руйнацію традиційних моральних цінностей українців у той період, проблематику терору голодом на шпальтах одеської газети «Вісті», холодноярський опір більшовицькій продрозкладці, підпільну та повстансько-партизанську боротьбу українських самостійників на Запоріжжі у 1918–1923 роках. Доповідачами на конференції були науковці та музейні працівники, серед них – доктори історичних наук Ганна Капустян, Світлана Маркова, Ольга Мовчан, Олександр Шишко, кандидати історичних наук Дмитро Байкєніч, Тетяна Боряк, Борис Драмарецький, Андрій Козицький, Роман Молдавський, Роман Подкур, Олеся Стасюк, Інна Шугальова, Юрій Щур.
Довідка. Міжнародну науково-практичну конференцію «Масовий штучний голод 1921–1923 рр. До сотих роковин» було організовано Міністерством культури та інформаційної політики, Національним музеєм Голодомору-геноциду, Інститутом дослідження Голодомору, Центральним державним архівом громадських організацій України, Галузевим державним архівом СБУ, Київським національним університетом імені Тараса Шевченка, Кам’янець-Подільським національним університетом імені Івана Огієнка, Національною академією керівних кадрів культури і мистецтв, Національним педагогічним університетом ім. М.П. Драгоманова, Одеським національним університетом ім. І.І. Мечникова, Таврійським національним університетом імені В.І. Вернадського, Черкаським національним університетом імені Богдана Хмельницького, Вінницькою академією безперервною освіти, Одеською національною науковою бібліотекою, Фундацією Голодомору-геноциду українців (Чикаго, США), Світовим Конгресом Українців, Всеукраїнською правозахисною організацією «Меморіал» імені Василя Стуса, Міжнародною асоціацією дослідників Голодомору-геноциду.
Матеріали конференції можна завантажити тут: Zbirnuk tez Golod 1921-1923. Остат.