Рашисти, наче звірі, проте ні, їх не можна порівнювати, бо вони еволюційно перебувають ще нижче, руйнують навколо себе все, щоб отримати нице вдоволення та можливість знущатися над людьми (вбивати, мародерити, грабувати, ґвалтувати, катувати).
Чи можна зруйнувати міст між Києвом та Черніговом? Автомобільний міст, так. Проте між землями, котрі вже до ХІІ ст. були тісно пов’язані між собою культурно, духовно, ментально – ні. Володіння Чернігівського князівства (утворилося в ХІ ст.) більшали у північному напрямку до Мурома і Рязані, а також до Великого степу. Князювали тут: Мстислав Володимирович; син Ярослава Мудрого Святослав; Володимир Мономах; після Любецького з’їзду – нащадки Святослава та ін. Протягом століть Чернігівське князівство залишалося геополітично впливовим, духовно-культурним граалем Русі-України. Михайло Всеволодович (вбитий монголами; православний святий) і досі спостерігає за нами з ікон. Через руйнівний вплив Золотої орди частина чернігівців змушена була мігрувати на північ та окультурювати Брянськ. Під керівництвом великого князя литовського і руського Ольгерда Гедеміновича литовсько-руські війська звільнили Чернігів від ординців та приєднали до Великого князівства Литовського і Руського. У 1496 р. колаборант Семен Можайський отримав Чернігів, проте, зрадивши литовців вповз до московського князя Івана ІІІ, а той порушивши угоду з литовцями не брати у підданство князів з волостями розпочав війну. В 1500 р. Чернігів було окуповано московськими військами. Можливо тому, сучасні московити вважають, що це підстава в ХХІ ст. окупувати чужі землі знов.
А далі цікава історія про те, як українці побували у бувальцях і опинилися під Москвою.
В грудні 1618 р., згідно з Деулінським перемир’ям (між Річчю Посполитою та росією на 14,5 років; с. Деуліно, сучасна московська область) Чернігово-Сіверські землі перейшли до Речі Посполитої (Чернігів став центром Чернігівського воєводства), а також Смоленські землі. Польський королевич Владислав Ваза (Владислав ІV) намагався посісти російський престол, проте без українських козаків це було неможливо. У польсько-російській війні брали участь українські козаки (орієнтовно 20 тисяч) на чолі зі славетним гетьманом Петром Конашевичем-Сагайдачним. Багато бойовищ було виграно. Ходив рейдом Михайло Дорошенко по Рязанщині. З вітром навздогін тікали московити з Коломни. Під Черкізово стояли табором українські козаки. У районі Донського монастиря гетьман П. Конашевич-Сагайдачний розбив «елітні війська» та особисто надавав стусанів московитському командиру Бутурліну. Варто зауважити, що під московитським Єльцем, на прохання священників не руйнувати місто, козаки зголосилися (українці вміли і вміють воювати високогідно). 11 жовтня 1618 р. українські козаки та військо польського королевича розпочали успішний наступ на Москву і незабаром були в центрі. Це була значуща перемога українських козаків та Речі Посполитої. Московити вимушено пішли на перемовини. Втім вони не вміли і не вміють дотримуватися угод, домовленостей, тому й не дочекалися до кінця терміну Деулінської угоди і спровокували нову російсько-польську війну 1632–1634 рр.
Наш Чернігівський духовно-культурний грааль має давню історію. У 1036 р. у Чернігові було збудовано Спасо-Преображенський собор. Будівництво розпочав Мстислав Хоробрий (похований разом зі свою дружиною Анастасією, також там покоїться князь Святослав Ярославович і ймовірно Ігор Святославович (про якого ми всі читали у «Слові про похід Ігорів»). У Чернігові є культурна перлина – Борисоглібський собор (1120–1123 рр.), зруйнований у роки Другої світової війни, але відбудований. Цілими залишилися тоді лише царські ворота іконостаса, який було виготовлено за вказівкою Івана Мазепи. У храмі поховано першого ректора Києво-Могилянської колегії архієпископа Л. Барановича. Після нашої перемоги варто відвідати й Успенський собор Єлецького монастиря, будівництво якого розпочав князь Святослав Ярославович, де фундувалася чернігівська школа мурованого зодчества.
Слава Україні!
Світлана Маркова, директорка Інституту дослідження Голодомору Національного музею Голодомору-геноциду