Москва. Постанова Комітету заготівель при РПО СРСР про відвантаження зерна в липні 1932 р. за межі УСРР, Північного Кавказу і Криму. Зобов’язати «Зернотрест» УРСР відвантажити за нарядами «Заготзерна» 34,9 тис. т пшениці. МТС УСРР запропоновано вивезти за межі республіки додатково 41 тис. 500 т пшениці та 15 тис. т жита, а «Заготзерно» Криму мало відвантажити в Україну 20 тис. т жита.
Український хліб на експорт: 1932–1933 рр. Київ, 2006. С. 119-120.
Москва. Лист Й. Сталіна до Л. Кагановича. Надано вказівку не включати насіннєву позику до плану хлібозаготівлель, а стягати поза планом. Дозволялося її повне повернення в окремих районах залежно від урожаю, а також стосовно продовольчої позики. При збиранні хліба дозволялося видавати невеликі аванси хліба колгоспникам. Дозволено давати послаблення одноосібникам при розверстці хлібозаготівельного плану.
Сталин и Каганович. Переписка. 1931–1936 гг. Москва, 2001. С. 203.
Село Тарасівка, Звенигородський район, Київська область. Троє голодуючих селян убили і з’їли трьох дітей.
Голод 1932–1933 років на Україні: Збірник документів та матеріалів. Київ, 1990. С. 220–221.
Глобинський район, Харківська область. У селі Федорівка від початку посівної померло від голоду 80 осіб, з них у травні – 36. Більшість родин опухла від голоду. У селі Бориси опухлих від голоду 91 особа, померла одна, в с. Горби – померло 11, в с. Глобине – 2 особи.
Голод 1932–1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів. Київ, 1990. С. 191.
Кобилянський район, Харківська область. У селах Суха Маячка, Бродщина, Червоне зареєстровано 60 випадків смерті на ґрунті голоду та тривалого недоїдання. В селах Василівка, Чорнобока, Суханівка селяни харчувалися сурогатами (цвітом акації, лепехою, осокою) та м’ясом дохлих коней.
Голод 1932–1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів. Київ, 1990. С. 191.
Нехворощанський район, Харківська область. У селах Михайлівка, Шевченко, Нехвороща та інших зафіксовано масові випадки вживання в їжу сурогатів та захворюваності населення на цьому ґрунті.
Голод 1932–1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів. Київ, 1990. С. 191.
Семенівський район, Харківська область. В с. Герасимівка зареєстровано випадки опухання колгоспників на ґрунті голоду, особливо серед дітей. У більшості сільрад колгоспів сіл Буринка, Саранчівка, Гриньки, Крива Руда, Устинівка, Вереміївка, Тройняки, Очеретове, Великий Поділ, Чернишенське, Михайлівка, Хрущовате, Шелевська, Куликівське, Коржинська через брак хліба спостерігався масовий невихід колгоспників на роботу, напади на пункти «Заготзерна», викопування картоплі, а також масовий виїзд колгоспників на заробітки та за хлібом.
Голод 1932–1933років на Україні: очима істориків, мовою документів. Київ, 1990. С. 190191.
Чутівський район, Харківська область. У селі Дубова лежало опухлими від голоду 36 родин, за останній час померло 2 особи. В селах Рублівка, Постельки, Войнівка, Іскрівка колгоспники масово не виходили на роботу. В селах Піскове, Богдари, Пілевці, Дельці, Володарка на ґрунті голоду по-частішали випадки пограбування зсипних пунктів та ґуралень.
Голод 1932–1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів. Київ, 1990. С. 191.
Зареєстровано численні випадки опухання населення від голоду: в Лохвицькому районі Харківської області – 15 осіб, в Сахновищанському та Чорнухинському – по 13, Оболонському – 11, Золочівському, Куп’янському та Сватівському – по 10, Багачанському, Сумському й Миропільському – по 9, Карлівському та Червонокутському – по 8, Балакліївському, Пирятинському й Червонопільському – по 7, Гадяцькому, Решетилівському, Роменському та Старобільському – по 6, Білолуцькому, Липоводолинському й Недригайлівському – по 5, Близнюківському, Дворічанському, Зіньківському, Новогеоргіївському, Новопсковському, Лубенському, Петровському, Печенізькому, Старосалтівському та Троїцькому – по 4, Новосанжарському та Чугуївському – по 3. В багатьох селах не виходили на роботу більше половини колгоспників. Загострення продовольчої кризи призводило до нападів колгоспників на колгоспні комори, ґуральні та склади «Заготзерна», а також виїзду колгоспників та одноосібників за хлібом до областей інших республік – ЦЧО, Криму та Північного Кавказу РСФРР. Посилилися масові виходи селян із колгоспів та випадки реприватизації усуспільненої худоби. Наприклад, у Буринському районі подано 119 заяв про вихід, Червоноградському – 57, Роменському – 82, Лиманському – 85, Лубенському – 76, Чорнухинському – 61, Градизькому – 129.
Голод 1932–1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів. Київ, 1990. С. 192.
Харків. Обком ЦК КП(б)У звернувся до ЦК КП(б)У з доповідною запискою про надзвичайно напружене продовольче становище в окремих районах області. Висловлено клопотання перед ЦК ВКП(б) про продовольчу допомогу Харківській області та про закупівлю хліба на території ЦЧО і Північного Кавказу. Просив надати хліба і риби колгоспам буряківничих районів, прирівнявши Харківську і Вінницьку області до Київської області, а також про відвантаження до Харківської області 48 тис. пудів кукурудзи з Новоросійська та Одеси. Запропоновано Раднаркому видати постанову про притягнення до суворої відповідальності осіб, винних у самостійній косовиці недозрілого хліба.
Голод 1932–1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів. Київ, 1990. С. 190–193.