С. В. Маркова доктор історичних наук, доцент, директор філіалу «Інститут дослідження Голодомору» Національного музею Голодомору-геноциду ORCID: https://orcid.org/0000-0002-8665-2688 Л. О. Шеремета методист філіалу «Інститут дослідження Голодомору» Національного музею Голодомору-геноциду ORCID: https://orcid.org/0000-0003-2972-9578 У статті здійснено аналіз 86 спогадів очевидців Голодомору-геноциду – злочину комуністичного тоталітарного режиму – та проведено опитування 26 представників третього, післяголодоморного, покоління (онуків тих,...Читати далі
Нині не припиняються дискусії про кількість загиблих під час Голодомору-геноциду 1932 – 1933 рр. Демографічні дані не завжди враховували нюанси руху населення, іноді вони були навіть фальсифікованими (як радянські переписи).Читати далі
Тема Голодомору 1932–1933 рр. належить до пріоритетних напрямків сучасної української історичної науки, про що свідчить поява понад 7 тисяч монографій, збірників документів, спогадів, художніх творів, публіцистичних видань. Її досліджують провідні вітчизняні вчені С. Кульчицький, В. Марочко, Ю. Шаповал, В. Васильєв.Читати далі
У розрізі декомунізації в сучасній Україні варто поглиблено вивчити фактори формування «нової людини» в СРСР, УСРР, котра б пов’язала своє життя зі служінням комуністичній системі, приносячи в жертву права людини, інтереси місцевих громад;Читати далі
Українське село було колискою національної культури, скринею, яка зберігала в собі народну пам’ять про козацьке минуле. Саме селяни-власники були носіями ідеї відродження української держави. Після того, як українські землі були окуповані радянською владою, розгорнулася боротьба з куркулями.Читати далі
Метою дослідження є з’ясування наукової і службової біографії демографа Арсена Хоменка, простеження його життєвого вибору й аналіз гіпотетичних прогнозів щодо кількості населення України на 1937 р. Методологія — наукові методи історичного дослідження (хронологічний, типологічний, структурно-функціональний, біографістики).Читати далі
У статті аналізуються зміни традиційного життя та поведінки українських селян під час Голодомору 1932–1933 рр. Серед негативних наслідків, до яких призвів Голодомор (демографічні, культурно-духовні, ментальні тощо), найбільш жахливими є морально-психологічні, які й досі відчуває українське суспільствоЧитати далі
Останні коментарі