20 січня у Національній історичній бібліотеці України відбувся публічний діалог «Соборність — імператив національного єднання українців», з доповідями на якому виступили науковці Національного музею Голодомору-геноциду — кандидат історичних наук Андрій Іванець і доктор історичних наук, професор Дмитро Білий. Організатори заходу — Національна історична бібліотека України та Національний музей Голодомору-геноциду. «В момент найбільшої загрози єдності України...Читати далі

23 лютого — 105-ті роковини трагічної загибелі Номана Челебіджіхана, лідера кримськотатарського народу. Вшановуючи пам’ять видатного сина кримської землі, у Національному музеї літератури України відбувся публічний діалог «Номан Челібіджіхан (1885—1918): кримськотатарський національний лідер, письменник і муфтій». Захід організовано музеєм, де він проходив, Національним музеєм Голодомору-геноциду та Інститутом культурології НАМ України. “Це був один із національних лідерів...Читати далі

Анотація. У статті проаналізовано прецеденти асоціальної поведінки та девіацій в українському соціумі, що проявлялися під впливом масового штучного голоду 1921-1923 рр. Охарактеризовано причини, прояви та наслідки тривалого голодування для психофізичного стану людини. Масовий штучний голод 1921–1923 рр. охопив всі регіони радянської України. Найбільш враженими голодом стали південноукраїнські губернії: Катеринославська, Запорізька, Миколаївська, Одеська, Донецька. У складному...Читати далі

Анотація. У статті проаналізовано політику комуністичного режиму, спрямовану на руйнацію традиційних моральних цінностей українців у роки масового штучного голоду 1921–1923 рр. Охарактеризовано нищення моральних устоїв українського соціуму під впливом масового штучного голоду та окупаційної комуністичної ідеології. Більшовицький окупаційний режим розпочав цілеспрямований наступ на всі родинні цінності. Пропагувався атеїзм. Церква розцінювалася як конкурент нової влади, тому...Читати далі

Сучасне гуманітарне знання визнає дитинство за відправну точку життєвого шляху людини, впливає на його біографію, а значить і на історію суспільства, у якому дитина зростає. Й усвідомлення, й розуміння цього впливу створює можливість розв’язання історичних та соціальних контраверсій. Безумовно, що кожне явище і подія в історії є наслідком взаємодії численних факторів, але з – поміж...Читати далі

Масовий штучний голод 1921— 1923 років найбільше вразив 5 південних губерній УСРР – Донецьку, Запорізьку, Катеринославську, Миколаївську та Одеську, деякі частини Харківщини, Кременчужчини та Полтавщини. Він мав безпрецедентний для нашої країни характер і був викликаний не лише посухою та наслідками семи років бойових дій і революцій, а насамперед політикою комуністичного режиму. Мільйони людей в Україні...Читати далі

Світлини австрійського інженера Александра Вінербергера є неспростовним свідченням злочинів комуністичного режиму. Вінербергер робив таємні фото та зумів переправити їх за кордон по дипломатичних каналах. Понад пів століття фотографії зберігалися в архівах дієцезії Ініцера та побачили світ лише на початку нового тисячоліття. Світлини найкрасномовніше свідчать про масштаби Голодомору. Можемо відзначити, що фотографій періоду 1932–1933 рр. збереглося...Читати далі

Російська окупаційна влада на окупованому півдні та сході України проводить політику дискредитації та знищення пам’яті про Голодомор-геноцид 1932–1933 рр. Одним із символів цього стало знищення РФ восени 2022 року пам’ятника жертвам Голодомору і політичних репресій у захопленому Маріуполі. Ідеологія неототалітарної Росії тяжіє до цілковитого заперечення існування української нації, відповідно її геноцид, організований комуністичним режимом з...Читати далі

Продовжуємо серію нарисів про життя та діяльність речників правди про Голодомор 1932–1933 рр. Життя Ґарета Джонса є прикладом безпрецедентної журналістської етики та моралі. Висвітлення правди про Голодомор в Україні стало для Джонса вироком з боку комуністичного тоталітарного режиму та обірвало його життя. Джонс усвідомлював всю небезпеку, яку ніс комуністичний тоталітарний режим, проте не побоявся написати...Читати далі

6 грудня 1932 року, тобто 90 років тому, більшовицький окупаційний уряд України ухвалив постанову «Про занесення на «чорну дошку» сіл, які злісно саботують хлібозаготівлі». У карально-репресивному арсеналі партійно-радянських органів подібних постанов було більше сотні лише у роки Голодомору. Вони засвідчують політичний і нормативно-адміністративний механізм політики хлібозаготівлі, тобто свідомі дії з наміром системного позбавлення селян хліба,...Читати далі