У розрізі декомунізації в сучасній Україні варто поглиблено вивчити фактори формування «нової людини» в СРСР, УСРР, котра б пов’язала своє життя зі служінням комуністичній системі, приносячи в жертву права людини, інтереси місцевих громад;Читати далі

Українське село було колискою національної культури, скринею, яка зберігала в собі народну пам’ять про козацьке минуле. Саме селяни-власники були носіями ідеї відродження української держави. Після того, як українські землі були окуповані радянською владою, розгорнулася боротьба з куркулями.Читати далі

Метою дослідження є з’ясування наукової і службової біографії демографа Арсена Хоменка, простеження його життєвого вибору й аналіз гіпотетичних прогнозів щодо кількості населення України на 1937 р. Методологія — наукові методи історичного дослідження (хронологічний, типологічний, структурно-функціональний, біографістики).Читати далі

У статті розповідається про втрати дітей під час Голодомору-геноциду 1932 – 1933 років, що є складовою загальних жертв української нації в цей період. Зокрема, через брак статистичних даних пропонується визначити кількість померлих дітей через наповнення перших класів у 1933 – 1940 роках уродженцями 1925 – 1932 років, які мали 8-річними вперше прийти до школи.Читати далі

У статті показано створення та діяльність МТС в УСРР напередодні Голодомору. Проаналізовано заходи радвлади пов’язані з формуванням кадрової політики, проблемні моменти, що виникли під час цього. Наведено позицію всіх верств українського селянства щодо механізації сільського господарства, наслідки для кожної групи.Читати далі

В статті проаналізовано прецедент масової дитячої смертності в роки Голодомору в Будинку немовлят в м. Запоріжжя. Охарактеризовано динаміку та причини смертності, вік та національність загиблих. На основі свідчень очевидців, висвітлено особливості утримання дітей у притулку та місця поховання загиблих.Читати далі

The purpose of research – the analysis of new and already published archival materials, recollections of the Holodomor-genocide eyewitnesses and finding out the prolonged consequences of the impact of Communist regime on the fate of those interviewed and repressed.Читати далі

Простежено характерні риси районної преси Чернігівської області 1932–1933 рр. Визначено джерельний потенціал місцевих газет у дослідженні екзистенційного вибору особи під час Голодомору. Проаналізовано інформативні матеріали з партійно-радянської преси Чернігівщини, що відображають настрої та поведінку низових виконавців хлібозаготівель у 1932–1933 рр.Читати далі

Про кількісний склад українського населення Кубані протягом XVIII  XIX ст. існує чимала література. В той же час, за певними винятками, відсутні ґрунтовні дослідження про найбільш суперечливий період XX ст., під час якого на Кубані відбулося катастрофічне зменшення офіційної кількості українців.Читати далі

У статті аналізуються зміни традиційного життя та поведінки українських селян під час Голодомору 1932–1933 рр. Серед негативних наслідків, до яких призвів Голодомор (демографічні, культурно-духовні, ментальні тощо),  найбільш жахливими є морально-психологічні, які й досі відчуває українське суспільствоЧитати далі