Перший рік лихоліття Руйнівні наслідки продовольчої політики більшовиків виявилися вже восени 1921 р. Так, у довідці Донецького продкомгубу (продовольчого губернського комітету – Авт.) в Наркомпроді йшлося про те, що навіть в кращому за врожайністю Старобільському повіті «стягнення продподатку призвело до того, що повіт доведеться оголошувати голодуючим. Населення починає вже голодувати. Немає насіннєвого матеріалу». Тривожні звістки...
Читати далі
Нині не припиняються дискусії про кількість загиблих під час Голодомору-геноциду 1932 – 1933 рр. Демографічні дані не завжди враховували нюанси руху населення, іноді  вони були навіть фальсифікованими  (як радянські переписи).
Читати далі
Науковці філіалу “Інститут дослідження Голодомору” Національного музею Голодомору-геноциду працюють над розробкою навчально-методичного посібника «Голодомор 1932–1933 років – геноцид українського народу».
Читати далі
Сьогодні відбулося підписання Меморандуму про співпрацю між філіалом “Інститут дослідження Голодомору” Національного музею Голодомору-геноциду та керівництвом гімназії №1 імені Володимира Красицького міста Хмельницький. На зустрічі з педагогами було презентовано наукові видання Національного музею Голодомору-геноциду. На фото: директор гімназії №1 імені Володимира Красицького м. Хмельницький Ратушняк та директор інституту, доктор історичних наук Світлана Маркова
Читати далі
У вітчизняному історіографічному просторі тема селянських самосудів 1933–1936 рр. належить до малодосліджених. Науковці висвітлювали її побіжно, передусім у контексті встановлення наслідків Голодомору. Виключенням стала стаття С. Дровозюка, в якій селянські самосуди 1917–1930 рр. характеризуються як «соціально-психологічний феномен», що дозволяє «увійти у світ селянських правових уявлень і почуттів».
Читати далі
Тема Голодомору 1932–1933 рр. належить до пріоритетних напрямків сучасної української історичної науки, про що свідчить поява понад 7 тисяч монографій, збірників документів, спогадів, художніх творів, публіцистичних видань. Її досліджують провідні вітчизняні вчені С. Кульчицький, В. Марочко, Ю. Шаповал, В. Васильєв.
Читати далі
Тема протистояння влади і селянства у добу сталінської модернізації аграрного сектора протягом останніх років перетворилася на одну з провідних у вітчизняній та зарубіжній історіографії. Важливість дослідження цієї проблеми зумовлена тим, що дозволяє спростувати ряд міфів, що міцно вкоренилися у громадській думці українського суспільства.
Читати далі
Хлібозаготівлі 1931/1933 р. історики вважають безпосередньою причиною Голодомору, тому аналіз їх механізму дозволяє більш  повно реконструювати ті трагічні події на Дніпропетровщині. Як свідчать численні документи, система заготівель 1931/1933 р. за своїм механізмом суттєво відрізнялась від заготівель попереднього і наступних періодів.
Читати далі
Як свідчать архівні документи, важливим напрямом репресивної діяльності сталінського режиму в умовах Голодомору 1933 р. стало забезпечення інформаційної блокади. Про голод та пов’язані з ним явища – безпритульність, інфекційні захворювання, випадки голодних смертей, канібалізму – не мали дізнатися ні громадяни Радянського Союзу ...
Читати далі
Проблема надання  допомоги голодуючим у 1932–1933 рр. є складовою історії Голодомору.  Без її висвітлення неможлива об’єктивна реконструкція тих трагічних подій. До того ж ряд провідних західних і російських дослідників  відмовляється  визнати Голодомор геноцидом, посилаючись на те, що голодуюче українське село протягом 1933 р. отримало від держави значну продовольчу допомогу.
Читати далі
1 2 3 25