Російські війська в Україні вбивають і калічать дітей, жінок, у тому числі вагітних, старих, чоловіків, грабують та гвалтують людей, руйнують багатоповерхові будинки і хати, школи і дитячі садочки, музеї та церкви, заводи та конструкторські бюро, іншу цивільну інфраструктуру. Рашисти створили у низці міст півдня, сходу та півночі України справжні гуманітарні катастрофи. Наприклад, у заблокованому та майже вщент зруйнованому ними Маріуполі люди гинуть не лише від “русскомірскіх” авіабомб та снарядів, а також від зневоднення та падають у голодні обмороки, у тому числі діти.
Виникає важливе питання: а як же російське суспільство, народні маси оцінюють агресію своїх влади та армії в Україні? Може то лише путінській режим коїть воєнні злочини та вчиняє “злочин злочинів” – геноцид української нації, а десь окремо від нього існує добрий “високодуховний” російський народ, “не чєта бєздуховному Западу” (такі мантри десятиліттями повторювали російські інтелектуали). Просто “народ-богоносець”, як писала про нього російська інтелігенція ХІХ ст. Про покладання провини за каскад страшних злочинів в Україні на путинській режим або навіть лише на одного Путіна можна почути і від західних еліт. Хрестоматійним у цьому сенсі є нещодавня заява канцлера ФРН Олафа Шольца, що за війну проти України несе відповідальність тільки Путін.
Навіть на рівні здорового глузду очевидно, що не Путін сидів у танку, який прямою наводкої розстріляв пансіонат для людей похилого віку у Кремінній, не особисто Путін скидав надпотужну бомбу на драмтеатр у Маріуполі, у якому ховалися діти та жінки, не кремлівський очільник розстріляв колону жінок і дітей під час евакуації погодженим “зеленим коридором” на Київщини, не він особисто створив гуманітарні катастрофи у Маріуполі, Бучі, Чернігові, Ірпіні чи тисячі інших нелюдських злочинів… Для цього були потрібні дії дуже багатьох росіян – “колективного путіна”.
Глибше прояснити питання реального ставлення до злочинної війни російського суспільства допомагає соціологічна наука. За час широкомасштабної агресії в Росії було проведено кілька соціологічних опитувань. Виявилося, що цей народ-“богоносець” в абсолютній більшості відчуває від того, що коїть їхня держава-агресор в Україні, радість, гордість, повагу, довіру та надію. Про це заявив 71 відсоток опитаних! Причому ні санкції, ні масовий вихід з рф західних кампаній, ні падіння втричі вартості рубля, ні засудження агресії світом, ні перші “вантажі 200” у російську глибинку не витвережують росіян. Під час хвилі опитувань у середині березня кількість тих, що підримують війну в Україні (по-оруелівські названу “спецоперація”), навіть зросла. І це ажніяк не межа недаекватності.
Значна більшість росіян, як показало березневе опитування компанії “Active Group”, підтримує потенційний напад своєї країни і на центрально-східноєвропейських членів ЄС, зкорема, такі дії щодо Польщі схвалює 75,5% опитаних. Також майже 75% респондентів тією чи іншою мірою допускають застосування ядерної зброї російським урядом. Згідно з даними іншого опитування, результати якого оприлюднені на сайті “Радіо Свобода”, ситуація з ментально-психічним станом російського населення ще більш приголомшлива – 86,6% росіян допускають та підтримують потенційний напад РФ на території країн ЄС.
Що ж, “Масква слєзам нє вєріт, Масква кровушкі жаждєт”, старе прислів’я. Вкотре виявлося не лише Москва, а й вся Росія. Народ, який вилонив Лєніна, Сталіна і тепер Путіна, мабуть, і не міг бути іншим. Не путінській режим обдурив його, а “глибинний народ” знайшов собі вождя. Так, ймовірно, якась частина росіян мимовільно потрапила під вплив пропаганди, але проблема набагато глибше – чимало підданих Путіна хотіли бути обдуреними нею. Це виглядає як вже вкотре бачена в історії спроба недомодернізованої постімперської країни компенсувати комплекс неповноцінності, який виник на грунті відсталості від розвинених країн, мегаломанією та шовінізомом. В результаті у росії “глибинний народ” і режим злилися у кривавому реваншистському екстазі.
Внутрішніх сил для оздоровлення росія не має. Хвороба надто глибока. І ця країна, кажучи мовою правоохоронців, “озброєна і дуже небезпечна”. Небезпечна не лише для України чи, скажімо, для Польщі, країн Балтії, Чехії, Болгарії, Румунії, Молдови, Швеції, а для всієї планети. Тільки сила та відвага української нації та її вчасна підтримка всім цивілізованим світом здатні зупинити катастрофу…
Андрій ІВАНЕЦЬ,
кандидат історичних наук,
провідний науковий співробітник Інституту дослідження Голодомору Національного музею Голодомору-геноциду