Науковці Інституту дослідження Голодомору взяли участь в Міжнародній науковій конференції присвяченій масовому штучному голоду 1921–1923 років. 27 травня на базі Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова (НПУ імені М.П. Драгоманова) відбулася Міжнародна наукова конференція: «Перший голодомор українського народу 1921–1923 років, організований російським комуністичним режимом До 100-річчя вшанування пам’яті жертв трагедії». Національний музей Голодомору-геноциду (Музей...Читати далі

С. В. Маркова доктор історичних наук, доцент, директор філіалу «Інститут дослідження Голодомору» Національного музею Голодомору-геноциду ORCID: https://orcid.org/0000-0002-8665-2688 Л. О. Шеремета методист філіалу «Інститут дослідження Голодомору» Національного музею Голодомору-геноциду ORCID: https://orcid.org/0000-0003-2972-9578   У статті здійснено аналіз 86 спогадів очевидців Голодомору-геноциду – злочину комуністичного тоталітарного режиму – та проведено опитування 26 представників третього, післяголодоморного, покоління (онуків тих,...Читати далі

За підсумками ІV Міжнародної науково-практичної конференції «МІЖДИСЦИПЛІНАРНІ ПІДХОДИ У ДОСЛІДЖЕННІ ГОЛОДОМОРУ-ГЕНОЦИДУ» Інститутом дослідження Голодомору підготовлено матеріали ІV Міжнародної науково-практичної конференції «МІЖДИСЦИПЛІНАРНІ ПІДХОДИ У ДОСЛІДЖЕННІ ГОЛОДОМОРУ-ГЕНОЦИДУ». Зі змістом та  текстами статей можна ознайомитися за посиланням: Збірник конференції (1)Читати далі

Шановні друзі, презентуємо вашій увазі підготовлений Інститутом дослідження Голодомору збірник документів і матеріалів – «“Чорні дошки” України. Чернігівська область» Одним із найстрашніших злочинів проти людства у минулому столітті став злочин геноциду української нації, вчинений комуністичним тоталітарним режимом у 1932–1933 рр. Серед багатьох засобів, використаних для знищення хліборобів-українців, була й така репресія, як занесення на «чорну...Читати далі

ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ! ЗАПРОШУЄМО  ДО  УЧАСТІ у Всеукраїнській літній  історичній онлайн-школі  «ГОЛОДОМОР: ЗНАТИ, ЩОБ БУТИ», Дата проведення:  21-25 червня 2021 р.   Всеукраїнська літня історична онлайн-школа з вивчення Голодомору 1932–1933 рр. – це освітній проєкт, що організовується для учнів старших класів, студентів, молодих науковців та молодих учителів, зацікавлених у вивченні тематики Голодомору-геноциду. Програма школи передбачає: відео-екскурсію Національним...Читати далі

Днями відбулася зустріч С. Маркової , докторки історичних наук, директорки Інституту Голодомору національного музею голодомору-геноциду з першим проректором Національної академії керівних кадрів культури і мистецтва Ю. Телячим, доктором історичних наук, професором. На зустрічі обговорювалися питання про співпрацю.Читати далі

З нагоди Міжнародного дня музеїв, який відзначається 18 травня, Міністерство культури та інформаційної політики України нагородило подякою наукових співробітників Інституту дослідження Голодомору Національного музею Голодомору-геноциду та провідних фахівців Національного музею Голодомору-геноциду. За вагомий особистий внесок у розвиток музейної справи, багаторічну сумлінну працю, високий професіоналізм, подяками  Міністра Олександра Ткаченка були нагороджені: завідувач відділу історичних досліджень Голодомору-геноциду...Читати далі

Філіал «Інститут дослідження Голодомору» Національного музею Голодомору-геноциду виступив співорганізатором проведення До Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу, який відзначається 18 травня  ZOOM-конференції “Спогади дорогою додому”, що відбулася 15  травня 2021 року у на платформі  ZOOM. На вшанування пам’яті жертв депортації кримських татар до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу, ми згадуємо понад 200 000 кримських...Читати далі

З метою вшанування пам’яті жертв депортації кримських татар до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу, який відзначається 18 травня, ми згадуємо понад 200 000 кримських татар, яких примусово вивезли з Криму в 1944 році, та тих, хто мусив покинути свою малу батьківщину під час окупації Криму в наші дні. ГО Кримські татари Одещини /CT Odesa...Читати далі

Лідія  Коваленко-Маняк   Інтерв’ю «Ми затялися полинів не буде» Лідія Борисівна Коваленко-Маняк не змогла прочитати. Вона померла 23 січня 1993 р., а   розмова з редактором  часопису «Сучасність» Володимиром Куликом була опублікована майже одночасно з її останнім подихом. Могла жити і жити, але фізичні і морально-психологічні травми, отримані в загадковій аварії 15 червня 1992 р., наздогнали...Читати далі