У вітчизняному історіографічному просторі тема селянських самосудів 1933–1936 рр. належить до малодосліджених. Науковці висвітлювали її побіжно, передусім у контексті встановлення наслідків Голодомору. Виключенням стала стаття С. Дровозюка, в якій селянські самосуди 1917–1930 рр. характеризуються як «соціально-психологічний феномен», що дозволяє «увійти у світ селянських правових уявлень і почуттів».Читати далі

Тема Голодомору 1932–1933 рр. належить до пріоритетних напрямків сучасної української історичної науки, про що свідчить поява понад 7 тисяч монографій, збірників документів, спогадів, художніх творів, публіцистичних видань. Її досліджують провідні вітчизняні вчені С. Кульчицький, В. Марочко, Ю. Шаповал, В. Васильєв.Читати далі

Тема протистояння влади і селянства у добу сталінської модернізації аграрного сектора протягом останніх років перетворилася на одну з провідних у вітчизняній та зарубіжній історіографії. Важливість дослідження цієї проблеми зумовлена тим, що дозволяє спростувати ряд міфів, що міцно вкоренилися у громадській думці українського суспільства.Читати далі

Хлібозаготівлі 1931/1933 р. історики вважають безпосередньою причиною Голодомору, тому аналіз їх механізму дозволяє більш  повно реконструювати ті трагічні події на Дніпропетровщині. Як свідчать численні документи, система заготівель 1931/1933 р. за своїм механізмом суттєво відрізнялась від заготівель попереднього і наступних періодів.Читати далі

Як свідчать архівні документи, важливим напрямом репресивної діяльності сталінського режиму в умовах Голодомору 1933 р. стало забезпечення інформаційної блокади. Про голод та пов’язані з ним явища – безпритульність, інфекційні захворювання, випадки голодних смертей, канібалізму – не мали дізнатися ні громадяни Радянського Союзу ...Читати далі

Проблема надання  допомоги голодуючим у 1932–1933 рр. є складовою історії Голодомору.  Без її висвітлення неможлива об’єктивна реконструкція тих трагічних подій. До того ж ряд провідних західних і російських дослідників  відмовляється  визнати Голодомор геноцидом, посилаючись на те, що голодуюче українське село протягом 1933 р. отримало від держави значну продовольчу допомогу.Читати далі

У розрізі декомунізації в сучасній Україні варто поглиблено вивчити фактори формування «нової людини» в СРСР, УСРР, котра б пов’язала своє життя зі служінням комуністичній системі, приносячи в жертву права людини, інтереси місцевих громад;Читати далі

Українське село було колискою національної культури, скринею, яка зберігала в собі народну пам’ять про козацьке минуле. Саме селяни-власники були носіями ідеї відродження української держави. Після того, як українські землі були окуповані радянською владою, розгорнулася боротьба з куркулями.Читати далі

Метою дослідження є з’ясування наукової і службової біографії демографа Арсена Хоменка, простеження його життєвого вибору й аналіз гіпотетичних прогнозів щодо кількості населення України на 1937 р. Методологія — наукові методи історичного дослідження (хронологічний, типологічний, структурно-функціональний, біографістики).Читати далі

У статті розповідається про втрати дітей під час Голодомору-геноциду 1932 – 1933 років, що є складовою загальних жертв української нації в цей період. Зокрема, через брак статистичних даних пропонується визначити кількість померлих дітей через наповнення перших класів у 1933 – 1940 роках уродженцями 1925 – 1932 років, які мали 8-річними вперше прийти до школи.Читати далі